Бібліотека – місце, що надихає на розвиток ментальної культури та соціальної свідомості. Ця надмета мотивує бібліотекарів виходити на новий рівень надання послуг, підтримувати соціальні і культурні ініціативи. Тож, традиційно говоримо про цифри та факти бібліотек Луганщини. У матеріалі – дані на основі річних звітів публічних бібліотек регіону системи Міністерства культури та інформаційної політики України. Детальніше про бібліотечні фонди, клієнтів, відвідування, фахівців тощо читайте в повному варіанті.
Упродовж 2020 року відділ обслуговування Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки (далі Луганська ОУНБ) досліджував рівень зацікавленості користувачів м. Старобільськ у послугах, пропонованих бібліотекою. Відтак, мета бібліотекарів – з’ясувати, що саме спонукає жителів міста прийти до бібліотеки, яким формам і тематиці дозвілля віддають перевагу найбільше, зрештою, що стає на перешкоді до сприйняття бібліотеки як центру змістовного дозвілля громади. Задля виявлення більшого спектру причинно-наслідкових зв’язків дослідження бібліотекарі провели опитування і серед своїх колег, щоб порівняти погляди тих, хто продукує послуги та, власне, їхніх споживачів.
Протягом 2020 року Відділ науково-методичної роботи проводив моніторинг оптимізації мережі бібліотек та бібліотечних послуг. Мета такої роботи – сприяти створенню бібліотеками нової мобільної, систематизованої мережі бібліотек в умовах реорганізації громад. Також моніторинг мав і додаткове завдання – визначити стан бібліотек області. Ідеться про аналіз технічної спроможності бібліотек надавати сучасні послуги громаді, кадрової компетентності та прагнення до постійної самоосвіти, відповідності бібліотечних фондів міжнародним стандартам ІФЛА.
Наприкінці 2020 року Відділ науково-методичної роботи провів моніторинг серед бібліотек, які залучені до проєкту «Дія». Міські та сільські бібліотеки Луганської області, попри виклики цього року, активно працювали з проєктом «Дія. Цифрова освіта». За результатами моніторингу, завершеного 14 грудня, 72 бібліотеки проводили навчання та рекламну діяльність в межах проєкту. Загалом ці 72 бібліотеки провели 975 занять. На час карантину 56,9% бібліотек проводили індивідуальні заняття. Інша половина – не мали змоги організовувати навчання офлайн, але здійснювали дистанційні консультації телефоном або в соціальних мережах.
Бібліотеки Луганщини активно просувають цифрову грамотність серед своїх користувачів. Координує таку роботу Методичний центр Луганської ОУНБ. Спробуємо коротко розказати про особливості такої взаємодії і пояснити, чому саме бібліотеки є головними провайдерами цифрової освіти.
Міністерство цифрової трансформації працює швидко та ефективно. Стрімко налагоджує мережу електронних послуг та освітніх курсів. Бібліотеки Луганщини теж активно долучаються до роботи за проєктом «Дія. Цифрова освіта». Проводять навчання, пропонують електронні послуги. Луганська ОУНБ взяла на себе роль куратора проєкту в області, аби сприяти розвитку цього напрямку, систематизувати та покращити отримані результати обласних цифрових хабів.
Криза, спричинена пандемією COVID-19, не могла не позначитися на роботі публічних бібліотек регіону. Це була неочікувана форс-мажорна ситуація, але загалом, такий іспит наші бібліотекарі витримали. На початку карантину бібліотеки здебільшого поринули в так звану внутрішню роботу: навели лад у фондах і на своїх просторах, «підтягли» списання і закінчили облік та інвентаризацію книжкових колекцій. Але криза затягнулася, і незвична ситуація підштовхнула більшість бібліотекарів області шукати нові форми роботи, нові можливості комунікації з користувачами, звернути увагу на важливість власної присутності в Інтернет-просторі.
Імідж, бренд і репутація території країни/області/міста зараз є важливою ресурсною частиною економіки. Саме так можна просувати загальнодержавні та регіональні проєкти для налагодження партнерства та нарощення конкурентоспроможності, зберігати кількість підприємств регіону, збільшувати число робочих місць, залучати нових жителів і туристів, поліпшувати добробут громади загалом.
Якби не було статистики, ми навіть і не підозрювали б про те, як же гарно ми працюємо Мережа бібліотек… майже збережена! Станом на 1.01.2020 до послуг мешканців Луганської області 297 бібліотек сфери управління Мінкультури. Динаміка зростання кількості обслужених користувачів бібліотеками області впродовж 2017-2019 років виглядає наступним чином: від 238 400 осіб–244 000 до осіб – 242 300 осіб.
25 липня методисти Луганської ОУНБ відвідали Білокуракинщину. За результатами перевірки склали аналітичну довідку про роботу пубілічної бібліотеки. Наразі у складі комунального закладу «Публічна бібліотека Білокуракинської СТГ» 17 бібліотек, а саме: Білокуракинська центральна бібліотека та 16 відокремлених структурних підрозділів-філії, з бібліотек-філій не працюють 3. Щорічно комунальний заклад обслуговує 7456 користувачів, тобто 59% населення (усього мешканців ОТГ – 12570).
Життя стрімко летить вперед, суспільство змінюється, нові технології заполоняють Всесвіт, змінюються люди та їх потреби. Наче недавно бібліотеки були лише книгозбірнями, а сьогодні це розвинені установи, не схожі одна на одну, з пакетом різноманітних послуг для користувача. Бібліотекарі, з притаманним їм ентузіазмом та креативністю, намагаються змінювати і трансформувати свої заклади, щоб не відставати від часу та бути потрібними громаді. Що ж ми маємо на сьогоднішній день у нашій невеличкій бібліотечній системі?
13 червня методична служба Луганської ОУНБ провела моніторинг діяльності Міловської ЦБС. Як підсумок - складена Аналітична довідка діяльності Міловської централізованої бібліотечної системи з реалізації Стратегії розвитку бібліотечної справи України до 2025 р. У складі Міловської ЦБС – Центральна районна бібліотека та 14 бібліотек-філій, які працюють, 1 бібліотека-філія (Шелестівська сільська бібліотека-філія) не діє за наказом №11 від 15.09.2017 р. дирекції Міловської ЦБС.
Протягом травня 2019 року Відділ обслуговування Good library проводив моніторинг серед читачів. Опитано 88 охочих, часто з подальшою консультацією, бесідою. Мета моніторингу – виявити вподобання читачів щодо певних послуг бібліотеки, різновидів літератури та масових заходів.
З 2016 року 14 березня в Україні відзначається День українського добровольця. Свято покликане вшанувати захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. З нагоди відзначення Дня українського добровольця бібліотеки Луганщини провели низку різноманітних заходів. Мета кожної культурно-просвітницької події – подальше зміцнення патріотичного духу молоді, підвищення суспільної уваги і турботи про учасників добровольчих формувань, популяризація подвигу захисників України та піднесення престижу військової служби в країні.
Бувають завдання, вирішення яких вимагає від людини надзвичайного напруження волі та самопожертви. Завдання, що несуть у собі труднощі гуманітарного спрямування. Багато письменників, розмірковуючи про свою творчість, іноді висловлюють думку, що немає для людини, яка пише, нічого страшнішого і моторнішого (але заразом і привабливого), ніж порожній білий аркуш.
В останні роки значно виріс інтерес науковців, бібліотекарів та видавців до читання в нашій країні. Такий процес викликаний насамперед зниженням інтересу до книги. Нас передусім цікавлять дослідження української читацької аудиторії, таким чином, отримані результати допоможуть дослідити смаки сучасних читачів для подальшого формування фонду Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Горького.
В умовах реформи децентралізації змінюється парадигма надання бібліотечних послуг населенню. Дістає змін і методичне обслуговування. Процес децентралізації ймовірно породить новий різновид бібліотек – публічна бібліотека ОТГ. Центральні районні бібліотеки можуть бути трансформовані в публічні бібліотеки ОТГ, що може вплинути на якість методичної роботи на окремих територіях. У цих умовах важливо не втратити той потенціал методичного керівництва галуззю (зокрема мережею публічних бібліотек). На перехідний період доцільно поширити в бібліотеці регіонального (обласного) рівня саме функції методичної роботи, яка б охоплювала бібліотеки різних рівнів, і у разі виникнення проблем із підпорядкуванням районним бібліотекам, вона б могла перетягти на себе методичний супровід бібліотек та забезпечити державну звітність, аналіз ситуації із бібліотечними закладами регіону.
Імідж у широкому значенні – це громадська думка, уявлення про когось, щось; репутація, образ. Для бібліотеки він становить ключову позицію. Наразі в бурхливому IT-середовищі, що безпосередньо пов'язане із використанням різних соціальних мереж, імідж бібліотеки виходить на перший план і має на меті позитивне позиціонування книжкової установи в Інтернеті. На допомогу бібліотекарю приходять соціальні мережі широкого кола користування, серед яких лідируючу позицію займає Facebook. Тому, команда Луганської ОУНБ імені М. Горького взяла за основу просування організації у цій мережі з більш ніж мільярдним числом користувачів.
Сучасна бібліотека нині перебуває у безперервному інформаційному полі. У свою чергу це породжує конкуренцію на ринку надання бібліотечних послуг. Тому, залучення користувачів стає стратегічно важливим для книгозбірні. Бібліотека діє у маркетинговій системі, у якій головна мета – позиціонувати себе як якісне джерело культурно-освітніх можливостей. У таких умовах постає необхідність моніторингу ЗМІ та Інтернет-ресурсів, які можуть стати «рятувальним колом» для бібліотекаря у просуванні бібліотечних послуг.
Останнім часом питання історичної національної пам’яті стало важливою складовою бібліотечної роботи. І це не дивно, адже Україна, як і більшість країн пострадянського простору, переживає складний процес пошуку національної ідентичності, формування національної свідомості українського народу. А основним чинником формування національної свідомості та національної ідентичності є саме історична пам’ять. Саме завдяки спільному минулому, перемогам і поразкам попередників, спільним героям, місцям пам’яті тощо сучасні покоління відтворюють власний історичний досвід, і таким чином нація усвідомлює свою сутність, духовність.