Життя стрімко летить вперед, суспільство змінюється, нові технології заполоняють Всесвіт, змінюються люди та їх потреби. Наче недавно бібліотеки були лише книгозбірнями, а сьогодні це розвинені установи, не схожі одна на одну, з пакетом різноманітних послуг для користувача. Бібліотекарі, з притаманним їм ентузіазмом та креативністю, намагаються змінювати і трансформувати свої заклади, щоб не відставати від часу та бути потрібними громаді.  Що ж ми маємо на сьогоднішній день у нашій невеличкій бібліотечній системі? 15 публічних бібліотек, 13 з яких у сільській місцевості. Обслуговують трохи більше за 6000 користувачів, щороку книговидача складає 91500 примірників, а кількість  відвідувань – 52000.

Показники досить низькі, та цьому є пояснення.

По-перше, на  січень 2019 року кількість зареєстрованого населення зони обслуговування  близько 12 тисяч, фактично проживає менше, молодь після закінчення школи виїжджає на навчання і не повертається, багато їдуть з району у пошуках роботи.

По-друге, якщо до 2007 року бібліотеки періодично працювали в режимі неповного робочого тижня, деякі певний час були зачинені, то з 2007 року всі сільські філії переведені на 10 годинний робочий тиждень. Лише з відкриттям Інтернет-центрів у 2 сільських філіях (Кризькому та Кабичівці) зусиллями директора ЦБС вдалося подовжити роботу в цих бібліотеках до 20 годин.

По-третє, низька матеріально-технічна база сільських бібліотек. Відсутність тепла, світла, а подекуди й самого приміщення не викликають ейфорії. Деякі бібліотеки змогли облаштуватися в інших місцях – сільраді, приміщенні сільськогосподарського товариства, інші ж працюють в екстремальних умовах.

Умови умовами, але ж зміни в суспільстві вимагають змін і в наших бібліотеках. Хоча і непросто сьогодні нашим бібліотекарям вивчати і впроваджувати в практику нові форми і методи та все ж таки ми намагаємося не здаватися, долати труднощі.

Здобуті знання в обласній Школі методиста допомогли дещо переосмислили напрямки методичної роботи. Проаналізували роботу кожної бібліотеки, працівників, їхні можливості та потенціал. За результатами – склали план оптимізації бібліотечної мережі.

Разом з директором визначили завдання методичної роботи - розвивати творчу ініціативу бібліотекарів, визначити пріоритетний напрямок роботи кожної бібліотеки, враховуючи смаки користувачів/клієнтів, утверджувати значимість ролі бібліотек у селах та селищі, стимулювати та підтримувати інноваційні процеси у бібліотеках району. Ці завдання особливо важливі в період децентралізації влади та створення ОТГ в Марківському районі.

Окреслимо окремі приклади практичного втілення цих завдань.

За 2017-2018 рр.,  відвідуючи сільські бібліотеки-філії,  пересвідчилися, що  у кожній з них є свої здобутки з певних напрямків бібліотечної роботи. Одні приділяють увагу  краєзнавчій роботі, інші – дозвіллєвій, хтось більш орієнтований на дітей, для когось цільова аудиторія – люди середнього віку.

Багато що залежить від самого бібліотекаря, його ерудованості, компетентності, професійної майстерності. З тринадцяти сільських бібліотекарів – семеро не мають спеціальної освіти, а це звичайно, впливає на успішність роботи. Цікаво, що надихнути, спонукати таких колег на здобуття необхідних знань напрочуд важко.

Що можна запропонувати натомість? Зарплата 800-900 грн. на місяць, тепле затишне комфортне робоче місце? Ні. На всі клопотання і звертання директорки установи про поліпшення умов та оплати праці є відповідь, що іншим ще гірше (інші – це клубні працівники – прим. ред.). Але ж вони отримують повну ставку, тобто 100%, а не 25%, як бібліотекарі. Дивна річ, заробітна плата нараховується за формулою, яку знають лише фінансові працівники району, однак не бібліотекарі. До того ж, існує одне «але». Бібліотекарі, окрім заходів, обслуговують читачів, здійснюють видачу книг у бібліотеці й дома – для людей третього віку. На додачу й інші послуги: інформаційні, організація дозвілля, гурткова робота. Між іншим скажемо, що заступниця голови Марківської районної державної адміністрації обіцяла сприяти  у вирішенні цього питання. Минув рік. Ми досі чекаємо.

Не зважаючи на це, робота не зупиняється. Запропонували  бібліотечним працівникам проаналізувати кількісний та якісний склад жителів зони обслуговування, їхні потреби та вподобання. Вирішили використати ці напрацювання у подальшій роботі бібліотек. На семінарах спільно визначали найбільш важливі запити жителів громади,  аналізували теперішні можливості бібліотек,  наповнювали «Кошик послуг», який вже тепер можемо запропонувати користувачам.  У підсумку виявили, що ряд потреб громади залишається невирішений через відсутність технічного обладнання, доступ до  мережі Інтернет, некомфортне середовище.

«Бібліотека і громада: нові потреби, нові вимоги». На цьому семінарі розглядалися питання про діяльність бібліотек в умовах створення ОТГ в Марківському районі. Адміністративно-територіальна реформа призведе до скорочення мережі бібліотек. З іншого боку, децентралізація дає можливість створити бібліотеки, які повністю відповідають потребам громади. Тому, бібліотека постійно має доводити свою значимість/корисність громаді. Лише сучасна бібліотека з повним переліком послуг для громади потрібна користувачам сьогодні.

Звернули увагу й на проекти, що реалізуються в Луганскій області, рекомендації з написання програм.  

Певні навички написання програм сільські бібліотекарі отримали на семінарі-тренінгу «Бібліотечне краєзнавство публічних бібліотек»,  практична частина якого  включала  розробку краєзнавчого міні-проекту. Працювали колективно, групами, вчилися визначати цільову аудиторію, мету, завдання проекту, план реалізації.

Методичні рекомендації з використанням власного досвіду  надавали фахівці центральної та дитячої бібліотек. Жваво пройшли хвилини професійного спілкування, діалог  «Я так робила і рекомендую». Віртуальний огляд «Інтернет-мережа на допомогу бібліотекарю», майстер-клас з методики проведення нових форм, як бібліобар,  бібліомікс, мовний калейдоскоп тощо.

Теоретичні знання та  наочний приклад  успішної участі центральної бібліотеки в проектах, що дали змогу повністю перезавантажити бібліотеку, підштовхнули працівників сільських бібліотек до проектної діяльності.

У 2017 році подавали на розгляд проекти від ЦБ на конкурс ПРООН «З громадської безпеки», бібліотеки-філії №6 с. Кабичівка на конкурс проектів місцевого розвитку «Сучасна бібліотека – сильна громада»  та заявка на  участь у  проекті  «Підтримка згуртування та розвитку громад, що зазнали наслідків конфлікту на Донбасі» на конкурс  Представництва МОМ в Україні  за підтримки Уряду Японії. Успішним виявився останній проект центральної бібліотеки.

На всі тренінги, що проводилися для ініціативної групи в межах проекту від МОМ, ми обов’язково запрошували працівників системи, разом з ними навчалися написанню проектів, вмінню вести діалог, вирішувати проблеми ґендерного насильства.  Делегували бібліотекарів на обласні тренінги з питань децентралізації влади та створення ОТГ, реформування системи освіти, культури в умовах об’єднання територіальних  громад, семінар з основ бібліотечного маркетингу та інші. За 2017-2018 рр.  працівники Марківської ЦБС взяли участь у 31 заході.

Це, звичайно, принесло свої плоди. Уже в 2018 році до проектної діяльності долучилися бібліотекарі сіл Височинівка і Кризьке, знову ж таки бібліотекар Кабичівської сільської філії. У 2019 році виграли проект «Мультимедійний центр – ціль громади» від Курячівської сільської філії. Тепер бібліотека матиме мультимедійне обладнання.

Завдяки проектній діяльності бібліотеки змогли залучити громаду й владу до життя книгозбірень. Так, із бюджетів сільських рад виділені кошти на заміну вікон у філіях №4, №6, №10, №18,  закладено кошти в бюджет сільської ради на ремонт кімнати для бібліотеки філії №4. Нам повідомили, що завдяки проекту громадської організації  «Промінь», який направлений на покращення громадського простору «Вільний доступ», у Кризькій філії будуть замінені вікна та двері на енергозберігальні і, можливо, встановлені теплові  конвектори.

Як методист, я надавала консультації, підказувала ідеї, готувала тези, редагувала проекти сільських філій. Мені важливо, щоб бібліотекарі зацікавились і прагнули до покращення.  І дуже образливо, коли подібні ініціативи не знаходять підтримки у місцевих органів самоврядування. Так сталося у сільському філіалі с. Височинівка. Проект  креативний, отримав підтримку молоді, а голова сільської ради не надала фінансової підтримки з відмовкою, що самі зробимо все. Рік пройшов, обіцянки залишилися.

Для того, щоб бібліотечний працівник був ініціативним, комунікабельним професіоналом, звичайно постійно необхідно отримувати нові знання.  Не у кожного бібліотекаря є можливість скористатися Інтернет-ресурсами у пошуках необхідних знань, тому вбачаємо за доцільне надавати консультації з різних питань бібліотечної роботи, складати методичні рекомендації,  поради, пам’ятки, буклети тощо.

Консультації проводимо постійно, часто в телефонному режимі. Практикуємо видання методичної продукції, залучаючи до цієї роботи працівників центральної та дитячої бібліотек.

Багато уваги приділяємо новопризначеним бібліотекарям. Для них проводимо індивідуальні навчання, уроки професійної майстерності, стажування у відділі обслуговування, у дитячій бібліотеці. 

Позитивний імідж бібліотек, безумовно, залежить від економічних показників і фінансування, та водночас він залежить від людей, які формують суспільну думку про свою бібліотеку. Тож, націлюємо працівників на  здобуття освіти онлайн, на участь у конкурсах, оголошені УБА та Луганською ОУНБ. Зараз працюємо над розробкою конкурсу професійної майстерності бібліотек системи,   який дозволить виявити творчий потенціал працівників, удосконалить і поглибить професійні навички.

Працюємо, намагаємося впроваджувати інноваційні форми роботи. Але ж, як сказав Генрі Форд: «Якщо ви вимагаєте від кого-небудь, щоб він віддав свій час і енергію для справи, то подбайте, щоб він не відчував фінансових труднощів». Цього поки своїм бібліотекарям ми запропонувати не можемо.

 

Методист I категорії
Марківської централізованої
бібліотечної системи
Наталія Котєльнікова