Рубрика «сТОПка»: 8 диких книг, якими варто наповнити свій тиждень

02.10.2018


Що почитати, аби полоскотати нерви перед сном? Розказуємо. Трилер, містика, детективний сюжет, життєвий реалізм і трошки параної гарантують стійке бажання нарешті дочитати книгу й зайняти себе корисним. Дикість забезпечать: людська мізантропія, теорія змови, викрадення людей, психоделійні візії, маніакальність із жменею тиранії. Що потрібно від вас – запастися ковдрою і валер’янкою, адже напади страху й захвату треба тримати в шорах

«Сніданок у Тіффані»: між блудом та віднайденням себе

07.09.2018


Моя помилка – читати «Сніданок у Тіффані» перед сном, у стані «ой, лишень, щоб швидше заснути». Книга і не стала мене переконувати почекати хвильку. Сторінка 1, сторінка 5 – я вже хроплю. Книгу цю хотіла прочитати вже давно. Чого раніше не вдавалося – сама не розумію. Забувака, та й годі. Це вже Настуня нагадала про Трумена Капоте своїм оглядом на  «Інші голоси, інші кімнати». Фільм з Одрі Гепберн у головні ролі залишила на потім, для зіставлення. Спочатку – повість. 

Королева пустелі

04.09.2018


Декілька років тому подивилася одну біографічну драму у головній ролі з Ніколь Кідман. Героїня фільму англійка, яка присвятила своє життя політиці, пустелі та бедуїнам. Це реальна жінка, яка жила у ХХ столітті. Звали її Ґертруда Белл. Відверто скажу: фільм мені сподобався, я навіть пустила скупу сльозу. Після того закралася думка, чи не існує ще й книга. Виявляється, існує. Чуття не підвело. І ось читаю український переклад книги Джорджини Говелл (Georgina Howell) «Королева пустелі».

«Гобіт» – від епосу до класики

31.08.2018


Мабуть, немає у світі людини, яка не чула про трилогію "Володар Перснів", себто про книгу, або не менш культову екранізацію. Пан Толкін ще у сорокових роках заклав основи жанру, який наразі є усепроникним та універсальним. Цей жанр — фентезі. Я вже згадував про Толкіна, коли писав текст про "Відьмака" Сапковського, та вирішив що ця серія заслуговує на більш детальний огляд.

Ми всі, панове, в інтернаті

17.08.2018


Діти, директорка та фізрук сидять у зачиненому інтернаті.  Дітей уже не багато: дехто втік через постійні вибухи та постріли.  А залишенці  так і сидять собі у боксах, лише прислуховуються. За межами укриття спалахують картини тотального хаосу. Хоча ні, цей інтернат не має меж. Він уособлює розгубленість, покинутість, дезорієнтацію українського суспільства загалом.

Аскетичний кабінет, або Мистецтво спокою

10.08.2018


Виявляється, що за день у сучасному світі з’являється така кількість інформації, як за цілий рік часів Шекспіра. Напевне, щастило відомому англійцеві не потерпати від набридливих інформаційних глашатаїв. Зараз більшість навіть не читає повністю новини в стрічці – лише гортає заголовки та й по всьому.

Ukrman, або Нічого собі комікс про супергероя

03.08.2018


Наймасштабніша техногенна катастрофа світу. Людство потерпає від небезпечної радіації, яка кардинально змінює ДНК людей. Ні, це не сюжет фантастичного фільму й не апокаліптичні прогнози на майбутнє. Це сценарій коміксу про українського супергероя, який рятує місто від злочинного мутанта. 
 

Як справити перше враження і не облажатися?

31.07.2018


У дитинстві мама навчила мене одного правила: за станом взуття та голови оцінюють людину. Тому, ці пункти загального look’у мають бездоганно виглядати. Принаймні, чисто та охайно. Перше враження настільки сильне, що від нього залежить абсолютно все.  З нього починається знайомство з новою роботою, сприймаються товари на полицях, оцінюються розваги, стосунки з іншими людьми та дизайн. Про це нам і хоче сказати Чіп Кідд, автор «Першого враження».

Донька Болотного Царя

20.07.2018


У світі щорічно зникає 8 мільйонів дітей. У Європі кожні 2 хвилини губиться 1 дитина. Усі вони пропадають безслідно, потрапляючи до рук зловмисників чи стаючи жертвами страшних злочинів. Багато хто думає, що деякі речі, наприклад, викрадення, з ним не може статися. Погане нібито трапляється лише з іншими. Легковажність призводить до трагічних наслідків, так як це сталося із чотирнадцятирічною дівчиною із Ньюбері, штат Мічиган.

Часи суцільних «агуцьок»

17.07.2018


У дитинстві я часто говорила сама із собою. Мої розповіді залюбки слухали черепашки-ніндзя, телепузики, Сонік та якась дівчинка Енні. Мені було вкрай важливо, аби цього ніхто не чув і не бачив. Така дитяча атмосфера вплинула на маленьку Юлю, або Сейлормун-захисницю добра і справедливості, цілком позитивно. Безліч вигаданих історій, розіграних життєвих сцен, підслуханих від галасливих сусідів, інтерпретованих анекдотів, пригод у городі, де ми разом із моїми уявними друзяками шукали скарби в помідорах, чи то переховувалися від усіляких відьом і нечистої сили – круті часи.

Підживи мозок шпинатом

13.07.2018


Король овочів, у якому є білки, жири та вуглеводи, вітаміни групи В, бета-каротин та ще сила-силенна усього корисного. Це, люди, шпинат. Звичайний та непримітний. До чого це я, адже мова повинна йти про літотоглядку? Про «Шпинат для мізків» Ірини Мацко. Корисно, смачно й додає енергії. Більше рецептів усередині.

Донбаська «грязь». Огляд 18+

07.07.2018


Трапилося це ще весною. Військові занесли до бібліотеки книгу-подарунок. Ми ж – традиційно сфоткали презент і написали пост-подяку. Згодом почали її гортати. Спочатку до рук узяла книгу наша директорка. Читала нам майже пошепки, бо книга 18+, де обсценна лексика і все таке. Іноді шепіт перетворювався на гучний регіт, подекуди доповнювався не менш вибуховими коментарями. Коротше, бос порадив написати огляд на книженцію. Виконую.

80/20. Ідеться не про тиск

03.07.2018


Якось у просторах популярної соцмережі натрапила на картинку про 20% зусиль і 80% результату й навпаки. Гмикнула собі й відклала у шухлядку своєї пам’яті. Вирішила перевірити на найпростішому. Під час сесії максимально напружувала мозок, читала, конспектувала, напружено запам’ятовувала. Марно. Результат тоді мене не потішив. Можна подумати, що це збіг. Але перевіряла ще декілька разів і не лише на навчальному матеріалі. І ось через декілька років тримаю книгу Річарда Коха «Принцип 80/20».

Психоделія та евтаназія в «Амстердамі»

26.06.2018


Для вас важливо, як саме починається книга? Для мене, так. «Сильно, сильно…»,  – отаке подумалося, коли розгорнула «Амстердам» Ієна Мак’юена. Ще б пак! «Двоє колишніх коханців Моллі Лейн стояли біля каплиці крематорію, обернувшись спинами до лютневого морозу». Хіба це не сильно? Взагалі, тема крематорію для нас, бібліотекарів Good library, досить актуальна. Наша Настуня, наприклад, мріє стати власницею такого закладу і працювати на благо екології. Але про кремацію якось іншим разом.

Чому ми ледь не посварилися через книгу

22.06.2018


Не знаю, як ви, а я пам’ятаю власну першу інформаційну замітку. Найжалюгідніша річ, яка коли-небудь з’являлася у моєму виконанні. Але, на щастя, це було досить давно. Писати різні штуки, на кшталт інформаційних заміток, новин, оглядок чи рекламних текстів, доводиться дуже часто. Власне, це наша з Юлею робота. Але я не про те. Кожен хоча б раз у житті писав оголошення чи замітку. Комусь це вдалося без проблем, хтось помучився. Але так чи інакше виникало питання: «Чи правильно все я написав? Людям буде втямки?».

Про мишей і людей

19.06.2018


Якось шотландський поет Роберт Бернс у дуже-дуже далекому 1785 році написав поезію-вибачення «До миші, вивернутої плугом з нори». Рядки, звісно, сумні. Важезний плуг порушує мишачий спокій. Налякана, беззахисна, приречена на постійні «переїзди» мишка вистрибує з чималої діромахи в нірці. За розгубленим малим безхатченком винувато спостерігає людина. Вона так само зажурена, бо ж лише намагалася захистити залишки свого врожаю. У ту мить людину та мишу поєднувало єдине – поневіряння та думки про те, як пережити зиму.

Like a Boss

12.06.2018


У кожному огляді ми намагаємося відповісти на питання, чи варто прочитати ту чи іншу книгу і власне, чому? Звісно, кожна книга заслуговує на окрему увагу і чи не кожна залишає певний емоційний відбиток і бла-бла-бла. Але є ж такі книженції, за якими умліваєш і радієш зустрічі з ними, бо щиро віриш, що вона не випадкова.

Ціна диплома

25.05.2018


Тема освіти, її тенденції і шляхи розвитку – спрогнозований штамп, який, можливо, ви самі для себе сформулюєте, прочитавши назву книги Тоні Ваґнера і Теда Дінтерсміта. «Мистецтво навчати»  – промовиста й обнадійлива назва біленькими літерками, навколо якої кружляють глобус, лампа, велосипедик, усілякі геометричні каракульки і, найголовніше для мене, знаки питання та оклику.

Еврика. І хто знає, коли вона настане…

15.05.2018


Як часто на вас находить осяяння, розуміння того, що раніше було невтямки? Такі блискавичні оказії нашого мозку звуться або ага-реакцією, або внутрішнім інсайтом, чи то моментом еврики. Пам’ятаєте Архімедовий оклик «Еврика!»? От тоді вчений і пережив так зване осягнення, що дозволило йому відкрити закон гідростатики.

Неконаюче чтиво

11.05.2018


Над цією книжкою довелося попотіти. І не стільки тому, що вона займає близько чотирьохсот двадцяти сторінок, а через те, що багато сміялася, раділа сарказму й дивувалася надзвичаній ерудованості автора. Що за диво таке? Чтиво. Ні-ні, це не зовсім щось несерйозне, розважальне й другосортне. Це роман Джессі Каллермана. «Чтиво».

Показано 20 из 112