Дайджест «37» до Міжнародного дня пам’яті Чорнобиля
25.04.2023
Ця трагедія стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. У квітні 1986 року радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення. Близько півмільйона з них померли від наслідків радіації. До кінця літа 1986 року більше 90 тисяч осіб евакуйовали із зони зараження, 81 населений пункт України став безлюдним.
Людина в пошуках сенсу, або Як досвід Другої світової війни допомагає вижити зараз
17.03.2023
На цю книжку дивилася давно. Майже три роки минуло з нашої з нею зустрічі, поки наважилася сісти за прочитання. Спочатку вона лякала, а потім не вистачало часу (або все ж бажання). Але її час настав. Думаю, цілком вчасно для мене. Сподіваюся, і для вас. Ця книжка допомагає жити. Саме зараз її можу радити тим, хто намагається усвідомити, що відчувають люди, які вимушені жити в окупації. Або що переживають українські військовополонені чи ті цивільні, ув’язнені росіянами.
Початок війни росії проти України: як це було
27.02.2023
Минула річниця початку повномасштабного вторгнення армії російської федерації на терени України. Рік тому цей напад став кульмінацією в історії загарбницької війни. Але яким став перший крок в низці злочинних дій сусідньої держави?
«Сєверодонецьк. Репортажі з минулого» Світлани Ославської
20.02.2023
.jpg)
Коли ми лишень побачили анонс від видавництва «Човен» про вихід у світ «Сєверодонецьк. Репортажі з минулого», то притьмом опинилися серед тих, кого вивела з ладу назва книжки. «Сєверодонецьк»? Як так? Ніби ще одна новомодна версія походження назви міста? «Напевне, щось вуличне», – подумала спершу Юля. «То що, почитаємо?» – докинула Настя. Як ви вже збагнули, книгу читали вдвох, а заразом спало на думку не лише написати ЛітОглядку, а й покликати авторку Світлану Ославську поспілкуватися в подкасті.
15 лютого – це пам’ятна дата? Думки луганських істориків, музейників і бібліотекарів
15.02.2023
.jpg)
З 2004 року в українському календарі є День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. І припадає він саме на 15 лютого. Цього дня 1989 року керівництво срср оголосило, що останній радянський солдат залишив територію Афганістану. Що не так із цією датою і як реагувати на неї нам, сучасникам, які відстоюють свою незалежність у російсько-українській війні? Запросили висловитися луганських істориків, музейників, громадських діячів і бібліотекарів.
Якщо ніхто не готовий загинути за свободу, усі ми загинемо під тиранією
06.02.2023
«Європейська історія ХХ століття засвідчує, що суспільство може зазнати краху, демократії – загинути, етика – зруйнуватися, а звичайні люди – опинитися над розстрільними ямами зі зброєю в руках». Це думка з книжки Тімоті Снайдера «Про тиранію. 20 уроків ХХ століття». Здавалося б, диктатура – це щось з минулого століття. Щось про нерозвинені / мало розвинені країни. Однак жахає те, що у ХХІ столітті це теж реально. Муаммар Каддафі, Ким Чен Ин, Сі Цзіньпінь, володимир путін тому приклади. Подібний шлях чекав і на США за правління Дональда Трампа.
Закрита вечірка нашої психіки у книжці «Простими словами»
01.02.2023
.jpg)
Ця вечірка лише для одного чи однієї, на те вона і закрита. Сподобалася ця метафора від авторів «Простими словами. Як розібратися у своїй поведінці». Порадила б цю книжку собі 20річній. Тоді це було виснажливе копирсання у власних діях, переконаннях, рішеннях і височезній скирті тривог, змішаних з невпевненістю і сумнівами. А згори цієї купи звісили нозі самообман, викривлення реальності та хмарище нерозкритих гештальтів.
Гра в хованки і маски від Меґан Міранди
10.01.2023
Детективні сюжети бережуть нервову систему. Коли знову зникає світло зі зрозумілих усім причин, час дочитати книжку. З ліхтариком, чому ні. Цього разу рятівним човником для мене стала “Ідеальна незнайомка” Меґан Міранди. Навіть смішно, як давно я знаю про цей роман, як довго він чекав своєї черги, і як швидко минув один не надто хороший день, завдяки ілюзорному світу його сюжету.
Як воно – майже місяць прожити у «Золотому домі» Салмана Рушді
20.12.2022
.jpg)
Дівчата з ютюб-каналу «Палає» впевнено радили прочитати цю книжку. Серед аргументів – «вона красиво написана», аж так, що блогерка Емма Антонюк плакала від вишуканості й майстерності автора. Тож моя історія про те, як я і мої запальні амбіції опинилися у стилістичній пастці книжки британського письменника Салмана Рушді «Золотий дім».
Час почитати Кінга, або Ніколи не кажи, що тобі не страшно
13.12.2022
Хто боїться привидів? У дитинстві ледь не кожен, мабуть. А з часом розумієш, що найнебезпечніші монстри крізь стіни не ходять. Вони лише переконані, що можуть мати владу над чиїмось життям. Шестирічний Джеймі привидів не боїться і людей поки теж ні в чому не підозрює. Хоч згодом щось може змінитися. “Згодом” – як улюблене слово в одному з романів Стівена Кінга. Здогадалися, яка назва? Оповідь ви почуєте від імені юного Джеймса, який не лінується попередити, що на нас чекатиме чимало жаху.
Забуття як найстрашніший сон у “Незримому житті Адді Лярю”
30.11.2022
Щойно у Нью-Йорку прокинулася дівчина. З милою прикметою – семизір’ям веснянок на обличчі. Та як її сьогодні зватимуть – геть не важливо. Колись вона б представилася Аделіною, Адді. У маленькому селищі Війоні, у Франції, кожен знав її родину на прізвище Лярю.Там вона і наосліп знайшла б свій дім біля старого тиса. Тільки було це декілька століть тому. Спокійно, ця історія не про вампірів. Ну знаєте, таких вічно молодих і красивих кровопивців. Ні. Не те, щоб я мала упередження щодо всіляких вампірських саг, але вони давно приїлися.
Як знайти своє зелене світло: огляд книги Метью Макконагі
10.11.2022
«Зелене світло означає «іди», «рухайся». На дорозі воно потрібне, аби регулювати рух. У житті воно підтверджує, що ми на своєму шляху. Це схвалення, підтримка, похвала, подарунки, олія на наш особистий вогонь…» Приблизно ці рядки дають початок історії, яка доторкнеться до вашого серця.
Подаруйте цю книгу людині з кволим інформаційним імунітетом
03.11.2022
Якось один читач звинуватив бібліотекарів у шпигунстві. Пан Б щосили доводив працівниці, над головою якої висіла камера спостереження, що оте око стежить за кожним його пошуковим запитом в інтернеті. Уже тоді цей чоловік увійшов до категорії споживачів інформації із найслабшим імунітетом. Це був 2017 рік. А 2020го комунікаційниця Оксана Мороз напише книжку «Нація овочів?» і докладно розкаже, чому інформаційний імунітет українців наблизився до червоної лінії.
Район «Д» Артема Чеха. 16 черкаських історій
20.09.2022
Цю книжку видав Меридіан Черновіц 2019 року. З останніх спостережень, це видавництво, а радше агенція, збирає навколо себе дуже стильних авторів. Не посперечаєшся: Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Таня Малярчук. І от – гортаю вперше Артема Чеха.
Багатовіковий супротив: куди нас привели культурні відносини з імперією?
07.09.2022
.jpg)
Зараз нас, як ніколи раніше (і через це дуже гірко), цікавить глибина трагізму столітніх культурних відносин України з росією. Доплести думки до логічного висновку допомогла книжка есеїв Віри Агеєвої «За лаштунками імперії». Там багато чого про наші культурні відносини з імерією. Авторка починає з 1798 року – виходу «Енеїди» Котляревського. А далі – розгортається суцільний агресивно-невідворотний махач між діячами нашими і їхніми.
Людство програє шимпанзе, якщо ігноруватиме фактологію
28.01.2022
«Хочеш дізнатися, хто розумніший – ти чи мавпа?». Подружка Даша відверто провокує. Це виклик, чорт забирай! Кажу, що хочу. Негайно. Кидає мені 13 тестових питань із книжки «Фактологія». Там питають про те, чи розуміємо ми світ, чи помічаємо зміни, зрештою чи можемо критично сприймати все, що відбувається зараз.
Сучасний концтабір у Донецьку: як вижити і пережити тортури бойовиків
25.01.2022
Закриваю останню сторінку. Відчуваю важкість у серці. Цю книгу я читала непристойно довго. По 3-4 аркуша на день. Щоразу на фізичному рівні мене накривала хвиля сліз, неприємне відчуття в горлі та судомні викрутаси у шлунку. У певні хвилини хотілося заридати чи проблюватися. І, здається, у ці дні у мене з’явився посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Дивно, як книга може так впливати.
«Юпак» Сайгона: «справжнє» село початку нульових із суржиком, гнидами й проклятим мотиком
04.01.2022
Некатаний раніше мотик «Юпак» припадає старістю у захаращеному сараї Дімона. Бабця заборонила пацану на ньому ганяти. Та й самому Дімі не цікаво рихтувати того «Юпітера», витрачати на нього гроші, яких і так чортма. Він хоче вшитися на заробітки, тому спішно продає мотоциклета. А на червоне залізяччя ведеться хлопець із сусіднього села Олєжка.
Спробуй ще: індульгенція на шлюб і розлучення від Ірени Карпи
26.12.2021
Я захопилася Іреною Карпою cаме через інстаґрам. Це сталося приблизно два роки тому. Цікавість привела мене на її сторінку. Дотепні коментарі, розмови про чоловіків, творчість, роботу і кулінарію мене підкупили. Далі послухала декілька пісень її гурту «QARPA». А опісля – замовила останню книжку «Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете». На ній і зупинимося.
Секрет на мільйон психічних розладів: перша проза від Донни Тартт
13.12.2021
Про передумови та подальші пригоди цієї компанії американська письменниця Донна Тартт писала 8 років. Це перший її роман, і навіть дещо автобіографічний. Бо почала писати історію ще у свої студентські роки в Беннігтонському коледжі, де, до речі, потоваришувала з автором «Американського психопата» Бретом Еллісом. Тартт вивчала класичну філологію, а тому щедро обдарувала «Таємну історію» античним стилем життя.
Показано 20 з 264