Донька Болотного Царя
20.07.2018
У світі щорічно зникає 8 мільйонів дітей. У Європі кожні 2 хвилини губиться 1 дитина. Усі вони пропадають безслідно, потрапляючи до рук зловмисників чи стаючи жертвами страшних злочинів. Багато хто думає, що деякі речі, наприклад, викрадення, з ним не може статися. Погане нібито трапляється лише з іншими. Легковажність призводить до трагічних наслідків, так як це сталося із чотирнадцятирічною дівчиною із Ньюбері, штат Мічиган.
Часи суцільних «агуцьок»
17.07.2018
.jpg)
У дитинстві я часто говорила сама із собою. Мої розповіді залюбки слухали черепашки-ніндзя, телепузики, Сонік та якась дівчинка Енні. Мені було вкрай важливо, аби цього ніхто не чув і не бачив. Така дитяча атмосфера вплинула на маленьку Юлю, або Сейлормун-захисницю добра і справедливості, цілком позитивно. Безліч вигаданих історій, розіграних життєвих сцен, підслуханих від галасливих сусідів, інтерпретованих анекдотів, пригод у городі, де ми разом із моїми уявними друзяками шукали скарби в помідорах, чи то переховувалися від усіляких відьом і нечистої сили – круті часи.
Підживи мозок шпинатом
13.07.2018
.jpg)
Король овочів, у якому є білки, жири та вуглеводи, вітаміни групи В, бета-каротин та ще сила-силенна усього корисного. Це, люди, шпинат. Звичайний та непримітний. До чого це я, адже мова повинна йти про літотоглядку? Про «Шпинат для мізків» Ірини Мацко. Корисно, смачно й додає енергії. Більше рецептів усередині.
Донбаська «грязь». Огляд 18+
07.07.2018
.jpg)
Трапилося це ще весною. Військові занесли до бібліотеки книгу-подарунок. Ми ж – традиційно сфоткали презент і написали пост-подяку. Згодом почали її гортати. Спочатку до рук узяла книгу наша директорка. Читала нам майже пошепки, бо книга 18+, де обсценна лексика і все таке. Іноді шепіт перетворювався на гучний регіт, подекуди доповнювався не менш вибуховими коментарями. Коротше, бос порадив написати огляд на книженцію. Виконую.
80/20. Ідеться не про тиск
03.07.2018
.jpg)
Якось у просторах популярної соцмережі натрапила на картинку про 20% зусиль і 80% результату й навпаки. Гмикнула собі й відклала у шухлядку своєї пам’яті. Вирішила перевірити на найпростішому. Під час сесії максимально напружувала мозок, читала, конспектувала, напружено запам’ятовувала. Марно. Результат тоді мене не потішив. Можна подумати, що це збіг. Але перевіряла ще декілька разів і не лише на навчальному матеріалі. І ось через декілька років тримаю книгу Річарда Коха «Принцип 80/20».
Психоделія та евтаназія в «Амстердамі»
26.06.2018
.jpg)
Для вас важливо, як саме починається книга? Для мене, так. «Сильно, сильно…», – отаке подумалося, коли розгорнула «Амстердам» Ієна Мак’юена. Ще б пак! «Двоє колишніх коханців Моллі Лейн стояли біля каплиці крематорію, обернувшись спинами до лютневого морозу». Хіба це не сильно? Взагалі, тема крематорію для нас, бібліотекарів Good library, досить актуальна. Наша Настуня, наприклад, мріє стати власницею такого закладу і працювати на благо екології. Але про кремацію якось іншим разом.
Чому ми ледь не посварилися через книгу
22.06.2018
Не знаю, як ви, а я пам’ятаю власну першу інформаційну замітку. Найжалюгідніша річ, яка коли-небудь з’являлася у моєму виконанні. Але, на щастя, це було досить давно. Писати різні штуки, на кшталт інформаційних заміток, новин, оглядок чи рекламних текстів, доводиться дуже часто. Власне, це наша з Юлею робота. Але я не про те. Кожен хоча б раз у житті писав оголошення чи замітку. Комусь це вдалося без проблем, хтось помучився. Але так чи інакше виникало питання: «Чи правильно все я написав? Людям буде втямки?».
Про мишей і людей
19.06.2018
.jpg)
Якось шотландський поет Роберт Бернс у дуже-дуже далекому 1785 році написав поезію-вибачення «До миші, вивернутої плугом з нори». Рядки, звісно, сумні. Важезний плуг порушує мишачий спокій. Налякана, беззахисна, приречена на постійні «переїзди» мишка вистрибує з чималої діромахи в нірці. За розгубленим малим безхатченком винувато спостерігає людина. Вона так само зажурена, бо ж лише намагалася захистити залишки свого врожаю. У ту мить людину та мишу поєднувало єдине – поневіряння та думки про те, як пережити зиму.
Like a Boss
12.06.2018
У кожному огляді ми намагаємося відповісти на питання, чи варто прочитати ту чи іншу книгу і власне, чому? Звісно, кожна книга заслуговує на окрему увагу і чи не кожна залишає певний емоційний відбиток і бла-бла-бла. Але є ж такі книженції, за якими умліваєш і радієш зустрічі з ними, бо щиро віриш, що вона не випадкова.
Ціна диплома
25.05.2018
Тема освіти, її тенденції і шляхи розвитку – спрогнозований штамп, який, можливо, ви самі для себе сформулюєте, прочитавши назву книги Тоні Ваґнера і Теда Дінтерсміта. «Мистецтво навчати» – промовиста й обнадійлива назва біленькими літерками, навколо якої кружляють глобус, лампа, велосипедик, усілякі геометричні каракульки і, найголовніше для мене, знаки питання та оклику.
Еврика. І хто знає, коли вона настане…
15.05.2018
Як часто на вас находить осяяння, розуміння того, що раніше було невтямки? Такі блискавичні оказії нашого мозку звуться або ага-реакцією, або внутрішнім інсайтом, чи то моментом еврики. Пам’ятаєте Архімедовий оклик «Еврика!»? От тоді вчений і пережив так зване осягнення, що дозволило йому відкрити закон гідростатики.
Неконаюче чтиво
11.05.2018
Над цією книжкою довелося попотіти. І не стільки тому, що вона займає близько чотирьохсот двадцяти сторінок, а через те, що багато сміялася, раділа сарказму й дивувалася надзвичаній ерудованості автора. Що за диво таке? Чтиво. Ні-ні, це не зовсім щось несерйозне, розважальне й другосортне. Це роман Джессі Каллермана. «Чтиво».
Рубрика «сТОПка»: топ 10 книг про терни різних поколінь
04.05.2018
Війна, дискримінація, внутрішній протест, віроломність, деморалізованість, надія, боротьба, спалах нових сил або ж їхнє тління – з такої тернини вибратися важко. Випробування за випробуванням – чи така доля кожного нового покоління? Схоже на те. А книги, які ми вам дуже радимо прочитати, розкажуть про це більше.
Відверто про українську мову
17.04.2018
.jpg)
«В Україні не знає російської 5%, української – 12%, російською володіє 92%, українською – 86%» – ось таке сумне спостереження подає Ілько Лемко, автор книги «Цікавинки укрмови». Сама книга з’явилася у 2016 році. Сьогодні навряд чи ситуація якось змінилася на користь української. Якщо ви з цим не погоджуєтеся, тоді дайте відповідь на таке простесеньке питання – якою мовою спілкуєтеся вдома?
Пробуди свого внутрішнього інтроверта
13.04.2018
«Я Анастасія, і я інтроверт». Це зараз я упевнено кажу такі речі, не соромлячись, що хтось почне мені закидати відлюдькуватість, мовчазливість чи подібні речі. Але багато хто, на жаль, не лише не може визнати суть своєї особистості, але й повсякчас перебудувати себе. Що ж, ще до книги Сьюзен Кейн «Сила інтровертів» я, на щастя, зрозуміла – бути інтровертом насправді круто й цього не треба соромитися. Але для тих, хто ще не збагнув своєї унікальності, потерпає від упередженого ставлення, змушує себе робити те, що не приносить радості, але ніби то вимагається суспільством, є навсправжки книга, яка мотивує та надихає, адже її авторка сама інтроверт. Вона пройшла нелегкий шлях, щоб написати про «тихих людей у світі, що не може мовчати».
«Радості» людства
10.04.2018
Насильство, суспільство, закони, порядки, занепад – що ще можна вкинути до найфірмовішого супчика, у якому клекоче людство? Чоловіче тріо – Дуґлас Норт, Джон Волліс та Барі Вайнґест – майстерно подають рецепт усієї тієї баламутини, аналізуючи витоки суспільного ладу, економічного хисту, їхній перебіг та занепад у книзі «Насильство та суспільні порядки».
Класика літератури у коміксах
06.04.2018
.jpg)
У дитинстві, коли ми з дідусем частенько дивилися американські фільми на телебаченні, герої часто читали або купували комікси. Мені, звісно, і собі хотілося мати такий диво журнальчик. Минули роки, і от я маю таку нагоду: комікс-культура нарешті шириться у нас, залучаючи дітей, підлітків і навіть дорослих. Оглядка, про яку йтиметься сьогодні, особлива не лише своєю формою, але й змістом, внутрішнім сенсом. Іван Якович Франко у коміксах. Чи не диво?
Українські гонихмарники VS американські вампіри
30.03.2018
Якщо чесно, то зовсім недоречно порівнювати ці твори, бо вони абсолютно різні. Я поважаю Дару Корній за досить успішне намагання створити український самобутній продукт, тим паче, що й читач сам це наче усвідомив (судячи з тих відгуків, якими я пройшлася). Поясніть мені єдине – навіщо знадобилося українським критикам-ентузіастам порівнювати письменницю зі Стефані Маєр, ще й охрещувати українською послідовницею американської жінки-феномена?
Як стати тим, ким хочеш бути?
27.03.2018
Одного разу Філ спіткнувся на сходах до підвалу і приземлився на голову. Якусь мить він лежав на підлозі та думав, що його паралізувало. Дружини та дітей не було вдома. Тому, він вирішив зателефонувати своїй сусідці Кей і попрохати про допомогу. Вона, звісно, відгукнулася та провела цілісінький день у лікарні з Філом. Згодом він почав міркувати, що слід налагоджувати стосунки з людьми у майбутньому.
Про роман Дари Корній, або чому Оксана відразу не чкурнула до Сашка?
16.03.2018
Тепер про Дару Корній і її роман «Тому, що ти є». Письменниця почала дивувати українського читача ще з 2010 року. Тоді вона написала свій перший прозовий твір «Гонихмарник». Міське фентезі отримало відзнаку «Дебют року», а ще третю премію літературного конкурсу «Коронація слова» у номінації «роман». Після публікації цього ж твору Дару Корній почали називати «українською Стефені Маєр».
Показано 20 з 264