Мати все ж зізналася, що хотіла її любити… Але. Обурення? Сумніви? Розчарування? Сум’яття? Надто багато неоднозначних емоцій, які годі й уявити, коли на власні вуха чуєш таке від матері. Людини, яка має стати найближчою і найріднішою. Що ж, Камілла Прейкер знає, як це бути нелюбою дитиною. 

Хто? Що? Ґіліян Флінн «Гострі предмети».

Жанр. Трилер на всі сто відсотків.

Про що? Каміллі за відчуттями десь 30 або трохи більше. Вона журналістка у чиказькій газеті «Дейлі пост». Потайна, закрита, відлюдькувата, талановита й нещасна. Її життя – невесела мережка подій. Орендована квартира, мінус бойфренди, плюс алкоголь. Бос відряджає її до рідного містечка, аби написати про загадкові вбивства дівчаток-підлітків.

Звісно, Камілла протестує, та все ж їде. А там на неї чекають все ті ж «південні аристократи й біле бидло». Очолює яке, між іншим, її чудова матуся. Чудова – не в гарному значенні. Тут ще на додачу її сестра, з якою вони ніколи не бачилися, завжди відсторонений вітчим, невдахи-подружки, що живуть лише продукуванням дітей і зрадами чоловіків. Словом, атмосфера ще та.

Камілла закопується у минуле. Зґвалтування, про яке ніхто не знає. Розкаяння однокласників. Закинута хатина у лісі. Слова, які горять на її тілі жаром. Лезо бритви у руках. На додачу – дві вбитих дівчинки з вирваними зубами й казкова відьма з хащів. А ще сенсаційна стаття, яка вже не особливо й варта жертв авторки.

У чому проблема Камілли? У нелюбові матері.

У чому проблема матері? У нелюбові матері. Замкнене коло, яка, зізнаюся, Камілла усе ж розірве. Бо вона інша.

Чи важко мені після роману? Так. Він залишає по собі суперечливі почуття. А ще розв’язка шокує. З іншого боку – захоплює. Серед недоліків тексту – декілька нудних проґалин. Оповідь неспішна, гнітюча. Може, це й на краще.

Між іншим є однойменний міні-серіал у відкритому доступі. Зізнаюся, спочатку подивилася екранізацію, бо про книгу не чула. Інтере розгорівся і вирішила порівняти. Книга – краще. Розкриває більше подробиць. До того ж найприскіпливіші зможуть помітити відсутність красномовних деталей у телешоу. Однак, серіал варто подивитися.

Чому «Гострі предмети»? Роман психологічно сильний, з подвійним дном. За маскою пристойної, інтелігентної матері ховається демон. Гострі предмети – це і люди, і речі, якими можна завдати шкоди.

Подібне, але інше. «Вдова» Фіони Бартон, «Дівчина у потягу» Поли Гоукінз, «Велика маленька брехня» Ліян Моріарті.