Збірки «Право на повагу»  та «Дитя людське»  – це єдиний світ, де пізнається дитяча природа. І, знаєте, цей світ, виявляється, безмежний… Написані збірки «лікарем за освітою, педагогом за волею випадку, письменником за покликанням і психологом за необхідністю» Янушем Корчаком. Його вважають видатною постаттю двох народів – польського й єврейського. Життя педагога досі не має чіткої картини. Уважається, що він був замордований у 1942 році в таборі смерті Треблінка разом із дітьми з Будинку Сиріт, але офіційною датою смерті вважається  9 травня 1946 рік. Корчак свідомо відмовився мати сім’ю, дітей, власний дім, але мав дар розуміти батьківську та дитячу психіку, відкриваючи найпотаємніші куточки філософії дитиноцентризму. 
Отож «Право на повагу» прочинить завісу важливих фактів і спостережень Януша Корчака. Принципи виховання, які дарували дітям-сиротам відчуття родинного затишку та власної повноцінності. Педагог говорить із читачем про право дитини на повагу, розповідає про малесеньке «пузеня», яке поспішає з’явитися на світ, а з’явившись, пізнає його невтомно з найщирішою цікавістю. Радимо звернути увагу на твори «Самотність дитини», «Самотність молодості» та «Самотність старості», з назви яких можна здогадатися, що їх об’єднує та водночас роз’єднує.
«Пузеня пережило таке відчуття, схоже на те, коли в змореному сні раптом починаєш стогнати. Тебе будить чоловік, мама або дружина й запитує: «Чому ти стогнеш?». А ти відповідаєш: «Та зовсім я не стогнав». Або: «Не пам’ятаю. Не знаю» (оповідка-нарис «Пузеня»). 
Приголомшливі реалії XX столітті дуже позначаються на філософії Януша Корчака. Її основи закладені також і у збірці «Дитя людське», де у вигляду трактату, драми та щоденнику педагог доносить найголовніше про дитячий світ. Він говорить, як любити дитину та як не понівечити світовий гуманізм. 
Автор збірок призначає їх своїм колегам та батькам, які втрапили у вир найскладнішого випробування – виховання дітей.  
«Будь собою – шукай власний шлях. – Пізнай себе, перш ніж захочеш пізнати дітей. – Усвідом, на що ти здатен, перш ніж почнеш визначати межі прав та обов’язків дітей. – Серед інших дітей ти сам – дитина, яку передусім мусиш пізнати, виховати і вивчити».