В останні роки значно виріс інтерес науковців, бібліотекарів та видавців до читання в нашій країні. Такий процес викликаний насамперед зниженням інтересу до книги. Нас передусім цікавлять дослідження української читацької аудиторії, таким чином, отримані результати допоможуть дослідити смаки сучасних читачів для подальшого формування фонду Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Горького.
Десятиліттями питанням літературної зацікавленості читачів займалися науковці та педагоги у різних країнах, і те, що читання та читач стали предметом візій і методологічних підходів у різних науках, підтверджує не лише вічність цінностей читання як соціокультурного феномену, а й його значимість у розвитку людської цивілізації [1]. Якщо порівнювати розвинені країни, де існують спеціалізовані наукові заклади, національні програми, то в Україні цією актуальною проблемою зайняті нечисленні ентузіасти: філологи, соціологи, книгознавці-практики.
Одні з перших наукових досліджень читацьких інтересів були проведені зусиллями Кабінету вивчення книги й читача при Українському науковому інституті книгознавства наприкінці 1920-х років [2]. Дослідженням читацтва у вітчизняній науці займалися В. Іванушкін, Г. Сивокінь, М. Зубрицька, Т. Новальська, В. Теремко та інші. У зв’язку з розгортанням військових подій на Сході, процес соціологічних досліджень читацької аудиторії на Луганщині загальмовано, тому маємо намір дослідити загальну читацьку культуру жителів східних регіонів країни. Об’єктами опитування стали жителі міст та селищ Луганської області, зокрема Марківського, Старобільського, Рубіжанського, Сватівського, Троїцького, Білокуракинського, Лисичаського, Новопсковського, Біловодського, Новоайдарського районів. Респонденти висловлювали свою точку зору щодо двох проблемних питань – місця книги в умовах масштабної інтернетизації і загального ставлення до читання як явища мінливого та чутливого до вимогливих сучасних тенденцій.
Проте у тлумаченні результатів соціологічного дослідження не варто робити поспішних і поверхових висновків. В інакшому випадку можна натрапити на досить компрометуючу думку представників ЗМІ стосовно загрозливо низького рівня читацької культури українців. Аналізуючи результати дослідження та взявши до уваги головні чинники, що впливають на сформованість читацького потенціалу українців, акцентуємо увагу, перш за все, на суттєвих змінах, яких зазнало читання. На нашу думку, необхідно зупинитися на досить важливому для регіону явищі – популяризації україномовної книги. Починаючи з 2014 року в межах численних акцій серед прифронтових міст Луганської області поширюються книги українських письменників. Зокрема й переміщена Луганська ОУНБ ім. М. Горького поповнила свій фонд завдяки державним програмам, волонтерським внескам та громадським ініціативам. Таким чином, українська література стає не тільки популярною серед жителів східної України, але й постає своєрідним мотивуючим механізмом до читання.
Моніторинг читацького попиту в умовах розвитку соцмереж і новинних ресурсів засвідчує необхідність переосмислення поняття читання та місця книги в житті українців. Тому ми фокусуємо увагу на взаємодії, контакті читачів з текстами на різних носіях.
В основу нашого дослідження покладено результати анонімного анкетування серед жителів Луганської області. Анкета містила такі пункти: вік, освіта, стать, місце проживання (село чи місто), чи читаєте ви, якій літературі надаєте перевагу, яким різновидом книги віддаєте перевагу (електронний, паперовий, аудіокнига), зі скілької років читаєте, чому віддаєте перевагу (книга екранізація), що впливає на популярність книги.
Результати дослідження показали, що вік респондентів розділився таким чином: 10+ − 10%; 20-30 − 26%; 30-40 − 20%; 40-50 − 20%; 50-60 − 16%; 60-70 − 6%; 70+ − 2%.
На питання про освіту ми отримали таку відповідь: початкова − 6%; вища – 52%; незакінчена вища – 6%; середня – 36%.
Ми не оминули й ґендерний зріз опитаних, серед яких чоловіки становлять 34%, жінки – 66%; 74% було з міста, 26% − із сільської місцевості. На питання «Чи читаєте ви?» лише 6% відсотків опитаних відповіли негативно.
Цікавим чином розділилися думки щодо стилів літератури: художня − 30%; науково-популярна − 11%; наукова − 9%; публіцистична − 7%; технічна − 4%; довідкова − 12%; філософія − 10%; соціологія − 6%; політика − 7%; психологія − 2%; галузева − 1%; історична − 1%.
Опитані обрали такі різновиди книги: паперовий − 70%; електронний − 28%; аудіокнига − 2%; переважна кількість обирає книгу як першоджерело, а меншість – екранізацію: 70% і 30% відповідно.
Більшість учасників почали читати у шести-семирічному віці, найменше – у юнацькому. Під час відповідей про те, що впливає на популярність книги думки розділилися. Найчастіше зазначалося, що реклама, популярність автора, ідея, жанр книги стають рушійною силою для прочитання книги. Частка респондентів зазначала, що саме ціна, анотація, чутки та правдивість приваблювали для них книгу. Малий відсоток вказував, що обгортка та Інтернет впливають на популярність книги.
Отже, завдяки проведеному соціологічному опитуванню вдалося виокремити досить високий відсоток прибічників поміркованих поглядів щодо розвитку культури читання. Це пояснюється, перш за все, бажанням читацької аудиторії й надалі саморозвиватися, стежити за тенденціями читацької поведінки у світі, бути учасником загальнонаціонального процесу популяризації книги. Важливим показником є те, що молоде покоління не ігнорує жоден із запропонованих варіантів здобуття інформації: електронна та друкована книга користуються попитом майже на однаковому рівні. Старше покоління, незважаючи на сентименти у напрямку вибору друкованої чи віртуальної літератури, запевняють в об’єктивному сприйнятті сучасних перетворень. Вважаємо необхідним розширити спектр поставлених проблем та активізувати наукову думку в аспекті дослідження читацького потенціалу українців у різних куточках України.
Література:
- Ковба Ж. Вічний двигун цивілізації / Жанна Ковба // Вісник Книжкової палати. − 2009. − № 10. − С. 5−7. − Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2009_10_6
- Листвак Г. Б. Дослідження читання в Україні: результати і значення / Г. Б. Листвак // Наукові записки [Української академії друкарства]. Серія : Соціальні комунікації. − 2015. − № 2. − С. 84−90. − Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzck_2015_2_12
Прес-центр Луганської ОУНБ ім. М. Горького