Вони стримані, надзвичайно ввічливі, абсолютно консервативні, постійно перепрошують, навіть якщо не винні, завжди п’ють чай, лементують на погоду й охороняють власну приватність. Впізнаєте? Англійці! Так, це вони. І найпоширеніші стереотипи про них. Достоту не зовсім обґрунтовані.

Так, кажу не зовсім, бо таки є дечому не стільки підтвердження, а радше логічне пояснення. А щоб краще відчути/осягнути англійську душу, прочитала переклад книги Кейт Фокс «Спостерігаючи за англійцями» від Марти Госовської.

Отож, хто? Кейт Фокс «Спостерігаючи за англійцями»/ «Watching the English» by Kate Fox.

Зазирнемо всередину. Коротка інструкція, як розуміти англійців і не потрапити в незручне становище. Нотуйте.

Правило розмов про погоду. Це перша тема для розмови, коли зустрічаються двоє англійців. Поговорити про погоду – своєрідне ритуальне привітання, без якого ну ніяк. Але і в розмовах про опади своє правило – взаємність. Питання: «Ох, і холодно сьогодні!» потребує «Авжеж, холодно!». Не погодитися з подібним – страшний етикетний гріх. Неввічливо, а це – може розпалити конфлікт.

Погодні розмови допомагають вітатися, заповнюють недоречні павзи в розмовах, стають «темою на заміну». Геніально ж smiley

Правило «Не називай свого імені». Не можна отак і представитися: «Привіт, я Сара Коннор». Ні-ні-ні. Англійці називають своє ім’я, коли досягають вищого рівня близькості. Поводьтеся незграбно, бурмотіть під ніс, ніяковійте і передавите ініціативу співрозмовникові. І лише за нагоди, невимушено назвіться.

Правило пліток. Пліткуйте на здоров’я про зірок, друзів, коханців і всіх інших. Та не забувайте про правило дистанції. Що віддаленіший від вас об’єкт пліток, то ширше коло людей, з якими можна поточити ляси. І пам’ятайте про тихий і швидкий пліткарський тон!

Правило «Відгадай». Запитувати в англійця, чим він займається, не ввічливо. Отож є гра, у якій треба розгадати підказки про ймовірну професію/рід занять співрозмовника. Зайти здалеку, так би мовити. А коли професію відгадано – показати щире здивування.

Правило компліментів. Схема така: вступна репліка-комплімент – відповідь у формі самокритичної похвали – комплімент у відповідь. Авторка наводить приклад: «У тебе таке гарне волосся! Мені б таке, а то в мене мишачий хвостик»  – «О, ні, що ви! Хіба це волосся? Воно так в’ється. Я б залюбки підстриглася коротко, як ви, однак в мене не така форма обличчя. У вас гарно окреслені вилиці». І так до безкінечності smiley

Правило довгих прощавай. Прощавай має бути БАГАТО. Читайте ст. 100.

Правило скромності. Переїжджаєте у бажаний будинок, про який мріяли? Англійці скаржитимуться на чому світ стоїть. Переїзд має бути «жахливим», агенти з нерухомості так взагалі. До того ж, жодних екскурсій будинком – то несмак.

Правил англійськості назбиралося на добрі 600 сторінок. Отже, зокрема не люблять обговорювати гроші, показувати свої статки – бо що скромніше, то краще, і їздити в громадському транспорті – це взагалі такий капець, бо треба вдавати, що вас там немає і людей навколо теж.

Однак англійці залюбки:

  • потеревень з вами про свій садок перед будинком і все, що з ним пов’язане
  • стоятимуть у черзі за будь-чим
  • завжди мільйон разів перепросять
  • поіронізують над собою. У клозеті можете натрапити на стіну з нагородами/грамотами/відзнаками – там їм і місце!
  • адекватно сприйматимуть роботу, бо трудоголіки не викликають повагу. Золоте правило: що надміру – те не здраво.

Плюси книги. Крім загальних ментальних ребусів англійськості, знайдете пояснення до певних слів/виразів англійською мовою. І, звісно, ж справді іронічні, смішні вислови/ситуації, що піднімають настрій.

Хух, здається, до поїздки в Англію готові. Уперед! Тільки не штовхайтеся і більше вибачайтеся smiley