У чому правда? У якісному пості. Саме так підсумуємо тренінг з написання постів «Непісні пост-пости». Однак до кінця ще надто далеко. Усе почалося з першого пекельного кола – поняття про інформаційний стиль.

Розібралися з трьома основними критеріями стилю: лаконічністю, однозначністю, об’єктивністю.

Далі попрямували до поняття «пост» і його ознаками та функціоналом. Наступне коло – кружало страху. Що зупиняє автора писати свій текст? Осуд, невдалий досвід, відчуття того, що тебе не розуміють. Але страх подолати легко – вибрати інший формат. Або писати далі і знати, що текст не завжди спрацьовує і декому байдуже до нього. Shit happens.

Поступово з бібліотекарями спускалися колами нижче й нижче. Текстова гігієна поглинула нас. Штампи, канцеляризми, стоп-слова – зло, яке гальмує текст і робить його незрозумілим. А ще до цієї когорти приєдналися цитати, з яких не можна починати свою думку, дужки, вміст яких ніхто не читає, й абстрактні цифри.

Заголовки. З ними цікаво, важко і круто. І вони мають бути за покликом серця. Однак сильне перше речення теж може врятувати ситуацію.

На прикладі бібліотечних постів із різних бібліотечних сторінок розібрали всі недоліки, аби ніколи їх не повторювати. Чи хоча б зменшити їхню кількість.

Восьме коло тренінгу присвятили практичній роботі. Перший текст – пост про тренінг, другий – інформація про себе, тобто бібліотеку. Впоралися. Упоролися.

Закінчили дев’яте пекельне коло порадами про сторітелінґ і любов до тексту. Keep calm and write the text.

 Прес-центр Good library