Коли ми з Юлею обираємо книги для оглядок, намагаємося розказати не лише про нові видання, але й зацікавити хорошою історією. Отож цього разу – це оглядка про життя, прекрасне, бунтівне, геніальне, творче, але трагічне, сповнене болю фізичного та духовного. Утім, життєпис і складається з таких от контрастів. Доля і цієї неперевершеної жінки не є виключенням. Це – Фріда Ка́ло – надзвичайна мексиканська художниця і людина.

Як не прикро визнати, але вперше про Фріду Кало я дізналася з однойменного фільму, тому оглядом на книгу Жерара де Кортанзе «Фріда Кало. Безжальна врода» намагатимуся надолужити згаяне.

Життя підкинуло художниці багацько ударів. У 15 років вона потрапила у страшну аварію: металевий поручень з автобусу прорізав її наскрізь. Вона була прикута до ліжка цілий місяць, а після того ще декілька. Єдиним порятунком стало малювання.

Фріда дуже хотіла мати дітей від свого чоловіка Дієго Рівери. Він, до речі, увесь час тікав від кожної своєї дружини чи коханки, дізнаючись про їхню вагітність. Та через аварію вона двічі такі і не стала матір’ю.

«Навіщо мені ноги – у мене ж є крила, що дають змогу літати!»

Кохання до Дієго Рівери стало і трагічним, і пристрасним, і незбагненним. Обоє художники, вони повсякчас шукали музу, визнання і любов. Тому, часто сварилися, зраджували і розлучалися, а потім знову одружувалися і творили, малюючи одне одного. Отаке воно, життя двох талановитих людей.

А ще у житті Фріди Кало була революція, емансипація, дружба з Левом Троцьким, Генрі Фордом, громадська діяльність. Що там казати, читайте у книзі Жерара де Кортанзе.

Що мені сподобалося у виданні:

Наостанок за посиланням можна познайомитися із картинами мисткині, а отут є чудовий документальний фільм про художницю.