Чи замислювалися Ви коли-небудь про те, що їсте, у чому ходите і чим користуєтеся у повсякденному житті? Ні, я не маю на увазі, що потрібно панічно читати кожну етикетку купленого Вами продукту чи шукати лише перевірені натуральні тканини або меблі. Справа в іншому. Замислювалися над тим, коли і хто вигадав, наприклад, футболки з принтом чи популяризував йогу та йогурти?

Чесно, я теж мало цим цікавилися, бо не особливо то й потрібно було. Але мій погляд на подібні речі змінила книга Міхаеля Классена «Корпорація гіпі». Автор книги намагається зазирнути всередину цієї культури через бізнес та маркетинг. Чому? Усе елементарно: усі продукти, створені чи популяризовані гіпі, зараз мають шалений успіх та приносять своїм власникам мільйони доларів.  Саме гіпі породили попит на такі речі, як органічна їжа, потерті джинси, йога, трав’яний чай і навіть просування ПК та Інтернету.

Отож, автор книги дає практичні знання як відрізнити гіпі справжнього від нетрушного, фейкового. Тільки істинні гіпі не лише заперечують ключові цінності своєї сім’ї, громади та намагаються замінити їх на свої, а й рідко повертаються додому в усіх сенсах цього слова. Зараз культура гіпі, на жаль, перетворилася на позування та гру. Єдиним з відомих стереотипів, який підтверджується, є нонконформізм до мозку кісток кожного з учасників культури.

Гіпі з точки зору бізнесу вирізняє оригінальність ідей та інноваційність. Вони виступали захисниками чи популяризаторами продуктів, що стали доволі успішними. Наприклад, від магазинів натуральних та органічних продуктів до футболок з трафаретним друком, від марихуани до світлового шоу, від  фолк- і рок-музики до альтернативних джерел енергії.

Як не парадоксально, більшість продуктів, винайдених гіпі, не користувалися попитом у ті часи. Зараз же вони широко відомі: ситари, барабани бонго, білі балахони, тенденція ходити без взуття, не користуватися дезодорантами тощо.

Сучасні гіпі-бізнесмени вже давно заробили свої статки на камуфляжній формі для цивільних; органічному та цільнозерновому хлібі; екзотичних запахах кудру, жасмину, ладану; концертах рок/ фолк-музики; рваних джинсах; чоловічих сумках через плече; переробці відходів; альтернативній енергії; тканинах з принтами; вегетаріанській їжі; йогурті з пробіотиками.

Завдяки гіпі бізнесмени отримали зиск від перших супермаркетів натуральних продуктів, кафе, оптових компаній з продажу натуральних продуктів та асоціацій з торгівлі натуральними продуктами. А ще неабияк заробили продавці бавовни, вітражів, бамбукових меблів та килимів з Азії та Близького Сходу. Бо саме такими речами любили облаштовувати своє житло перші гіпі.

Гіпі, за поширеною думкою, пацифісти. І це справді так. Вони прагнуть гармонії в усьому: у собі, суспільстві, побуті. Тому, автор книги намагається показати, що крім миру та любові, гіпі можуть якщо не бути бізнесменами, то сприяти бізнесу.

Культура гіпі – унікальне явище, що стало дійсно частиною нашого життя, з тими цінностями, відмовою від пластикового та синтетичного світу та бажанням повернутися до природи.

Насамкінець про книжечку. Видавництво «Баланс Бизнес Букс» порадувало якісним принтом: сторінки приємні на дотик, читабельний шрифт, якісні фотографыъ. Коротко кажучи, усе, що потрібно для хорошого читання smiley