«На Західному фронті без змін», «Повернення», «Три товариші» Е.М. Ремарка – твори, які ввійшли у книгу про «втрачену генерацію», або, як називаємо це ми, «покоління, приречених на муки». Краще, ніж сам Ремарк (який, до речі, відчув на собі гнітючі наслідки війни), про це ніхто, на нашу думку, не написав.
Перша світова війна, участь у ній зовсім молодих людей, а як наслідок, спотворені надії на майбутнє.
«На Західному фронті без змін» – роман, який ми, на щастя, маємо змогу прочитати, бо довгий час він заборонявся. Нацистській Німеччині його сприйняли, м’яко кажучи, не на «ура». А все через чітку авторську позицію – антивоєнну. Тим не менше, пацифізм Ремарка став таким собі натхненням до створення романів, які дихають вічністю. А вічність – це пам’ять.
Ви ще не читали «Три товариші» і багато хто дорікає вам за це? Тож, прочитати цю книгу варто не для того, аби почути схвальне «О, молодець. Класику читаєш!», а проаналізувати минуле, коли люди губили себе в жахливих подіях війни й не могли більше знайти сокровенне – бажання жити сповна. Таку ж нотку емоцій ви почерпнете й в романі «Повернення», де простежується автобіографічний досвід Ремарка. Психічні розлади героїв під пресом жахливих спогадів про життя на фронті. А життя там було непомітне.
Чи можна побороти посттравматичний синдром? Упродовж кожного з романів здається, що він непоборний, хоча й виникала надія, що нарешті герої віднайдуть сенс у кожному дні. Надія виявлялася у закоханності, поверненні додому, зустрічі з друзями, можливості дихати на повні груди й споглядати промені сонця. Але у Ремарка завжди є «але», бо війна продовжує тиснути навіть у мирний час.
Про боротьбу з собою, з минулим та прожитим кожним днем – на сторінках романів Ремарка, які легко знайдете в нашій бібліотеці.