«Європейська історія ХХ століття засвідчує, що суспільство може зазнати краху, демократії – загинути, етика – зруйнуватися, а звичайні люди – опинитися над розстрільними ямами зі зброєю в руках». Це думка з книжки Тімоті Снайдера «Про тиранію. 20 уроків ХХ століття».

Здавалося б, диктатура – це щось з минулого століття. Щось про нерозвинені / мало розвинені країни. Однак жахає те, що у ХХІ столітті це теж реально. Муаммар Каддафі, Ким Чен Ин, Сі Цзіньпінь, володимир путін тому приклади. Подібний шлях чекав і на США за правління Дональда Трампа. І тут я маю велику надію, що цей нагримований бундючний індик більше не стане президентом. Коли він був ще кандидатом у президенти, то за допомогою охорони видаляв опонентів з аудиторії і закликав присутніх робити те саме.

Післясмак від книги не зовсім приємний. Воно і не дивно. Бо ж тиранія має багато наслідків, які ми не лише пожинаємо донині. Часом ми спостерігаємо їх у сусідніх державах. 

Думаєте, як авторитарні режими народжуються? Урок перший – такі режими переважно спираються на владу, яку їм доручили добровільно. Принципово важливо, що люди, які не були нацистами, спостерігали за цим із цікавістю, наче за розвагою. Нікого не нагадує?

Не думайте, що всі правителі, що прийшли до влади конституційним шляхом, не можуть змінити чи знищити інституції держави. Це вам урок другий.

Упевнені, що ваш голос на виборах нічого не значить? Партії, які знищили конкурентів і перекроїли державу, спочатку не були всемогутніми. Тож, підтримуйте багатопартійну систему і захищайте принципи демократичних виборів. А ще голосуйте на виборах усіх рівнів. І подумайте, щоб і собі балотуватися.

Один з героїв роману Девіда Лоджа казав, коли ми закохуємося в останній раз, то ми не знаємо, що це востаннє. З виборами так само. Нікого не нагадує? Це урок три.

Люди і партії, які хочуть підірвати демократію і верховенство права, засновують і фінансують екстремістські організації, що втручаються у політику. «Залізна гвардія» у міжвоєнній Румунії, «Схрещені стріли» в Угорщині того ж часу залякували конкурентів. Нацистські штурмові загони звільняли зали від опонентів Гітлера.

Майже всі 20 уроків Тімоті Снайдера стали для мене певним прозрінням. По-перше, настала мить, коли особисто я можу критично оцінювати не лише сьогодення, а й минуле. По-друге, книжка чітко пояснює, як історія не повторюється, але дечому вчить. І каже вона, що у ХХ столітті все ж є тиранічні режими. І один з них уже більше 8 років і 11 місяців знищує український народ.

Цінна книжка і тим, що говорить нам про базові навички критичного мислення і медійної грамотності. Фактчекінг, перевірені репортери, поширення статей, що дотримуються журналістських стандартів, – це і є наш внесок у боротьбу з авторитаризмом.

Тімоті Снайдер міркує і про важливість берегти власне особисте життя, міркує про патріотизм, важливість подорожувати й набиратися досвіду в інших країнах.

Це книжка, яку точно не дозволять читати в росії, Китаї, Північній Кореї чи Ірані. Але її можна читати в Україні. Ми її прочитали. Тепер ваша черга.