У старших класах у мене не складалося з сучукрлітом. Нові незнайомі імена, химерні лінгвістичні конструкції, часто доволі відверті сцени чи груба лайка. Здавалося, що ця література якась інша і геть незрозуміла.
Зараз, коли згадую свої відчуття, розумію, що то проблема шкільної системи. Для школярів рівень легендарності письменника вимірюється тим, як давно він помер. Отож, знати, що десь разом із тобою по цій землі ходить живий (!) автор дуже дивно. А він не просто ходить, а й має свої справи: готує їсти, виховує дітей, робить ремонт у квартирі, хворіє на застуду, вигулює собаку, ходить до косметолога / перукаря чи свариться в черзі за довідкою. Словом, живе яскравим людським життям.
Хвала інтернету! Зараз знайти письменника/письменницю в соцмережі не так складно. Часто автори відповідають на коментарі чи особисті повідомлення. Роблять репости сторіс, у яких ви їх відмітили. Словом, максимально дають фідбек на активності читачів.
Я захопилася Іреною Карпою cаме через інстаґрам. Це сталося приблизно два роки тому. Цікавість привела мене на її сторінку. Дотепні коментарі, розмови про чоловіків, творчість, роботу і кулінарію мене підкупили. Далі послухала декілька пісень її гурту «QARPA». А опісля – замовила останню книжку «Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете».
На ній і зупинимося.
Якби мене попрохали коротко описати авторку та її книжку, сказала б: щирість, дотепність, оптимізм.
Пані Карпа описує власний досвід трьох шлюбів і пошуки свого щастя. Саме останнє є надважливим пунктом усіх вихідних стосунків будь-кого на цій планеті. Нещасний шлюб – прірва, у яку не хочеться летіти.
Для мене особисто книжка є такою собі дорожньою картою у світі шлюбу і пошуку чоловіків. Приперчена жартами та чесними спостереженнями, вона підходить тим, кому понад 18 рочків.
Ок. Напишу дрібку порад від письменниці 
Уява і конкретика. Свого пачана треба чітко уявити, не обмежуватися загальними фразами: «щоб був нормальний, не урод і не тупий». Вік, професія, характер, ставлення до дітей, як любить відпочивати. Усі деталі важливі, бо так і трапляється у житті чортзна-що.
«Треба чітко уявляти, який вам потрібен мужик».
Знайомство. Тіндер, бібліотека, літак, відпочинок біля моря, бар, весілля родичів, спортзал. Будь-яке місце для цього підходить.
Талісмани. Нє, кролячу лапку носити не треба і монетку під п’яту класти теж. Талісмани жінки – червона помада (так, усім пані вона личить, головне – правильно підібраний відтінок) та МПП – мистецтво правильного пофігу (невимушеність у всьому з ноткою нехтування проблем і тривог навколо).
Читайте мантру. Вона звучить так: «Зі мною все так. Я класна баба».
Інвестуйте в себе. Ще одна освіта, додаткові навички, зовнішність, облаштування житла своєї мрії. Навіть якщо зараз у вас немає чоловіка, то ви себе вмієте забезпечувати і жити в кайф.
Прислухайтеся до внутрішнього стану. Практикуйте відключати раціональне. Наше тіло швидше і правдивіше реагує на все. Питайте себе: «Мені зараз добре чи зле?». Добре – ок. Зле – як те виправити.
«Причеп». Якщо людина вас любить, то прийме й полюбить ваших дітей, собаку, тарганів-танцівників у вашій голові. А всі, хто бикує, себто «кому ти потрібна з причепом», нехай ідуть збирати папороть.
Жити власним життям. Банально, але не слід так вбиватися, що «часікі тікають», «тобі скоро 30» і «кому ти будеш потрібна». Повірте, у 30, 40 чи 50 років виходять заміж. Хтось вас обов’язково полюбить з вашою шибанутістю. Просто живіть: майте хобі, роботу, насолоджуйтеся вечорами і ранками. І от, коли ви вже тримаєте в руках своє щастя, видихніть. Ревнощі і претензії до світу залишилися в минулому. Дайте людині вільно дихати й водночас цікавтеся нею – ось це норма. Ну, звісно, якщо ви не психопатка.
«Ви у себе одна»
Вірте в себе. Бо Ірена Карпа у вас вірить і не сумнівається
.jpg)