Весняні книжки: стосик теплих історій

19.03.2025

Знімаємо зимові куртки, колготки, підштаники і навіть шапки! З усіма нами стається весна. А щоб підтримати цей стан, пропонуємо стосик книжок, які ніжно й обережно заколисають вас атмосферою цієї пори року.

“Нашіптувач” Донато Каррізі : трилер для читацької втіхи

11.03.2025

Незбагненною для мене загадкою є прагнення авторів – і багатьох! – створювати своєрідні “взаємини” між серійними вбивцями і поліцейськими, що їх ловлять. Оці всі гучні та беззаперечні заяви: “він грає з нами в гру”, “він на три кроки попереду нас”, “ми не знаємо правил гри”, і ніким ніколи не передбачуване – “о боже, він слідкував за нами весь цей час!”.

“Ворог дуже близько”: оглядка червоних оселедців, пошуки дитини та непотрібний епілог

03.02.2025

Дивовижний, але безсумнівний факт: жоден шанобливий детектив не може бути щасливим. Його historia calamitatum обов'язково містить якщо не алкоголізм, то хоча б смерть кого-небудь із близьких (кількість трагічно загиблих родичів варіативна), що так чи інакше пов'язана з нашим героєм. Перманентне відчуття провини та власної неспроможності запобігти лиху – ознака успішного поліціянта.

“Вбивайте усвідомлено”: нетрадиційний трилер в літоглядці від Олександра

13.01.2025

Шукаєте “легку” книжку на вечір? Тоді раджу звернути увагу на “Вбивайте усвідомлено” Карстена Дюссе. До речі, це його дебютний твір. Кримінальний трилер – слеш – сатира і трішки детектив.

Фентезі «Діти вогненного часу»: оглядка або інтерв’ю з самою собою

25.12.2024

В одному вагоні з поціновувачами фентезі я б, швидше за все, мовчки пила свій трав’яний чай і нервово м’яла стік з цукриком. Але після «Дітей вогненного часу» мені таки є що сказати!

Мова, блогери і виховання молоді: Інтерв’ю з військовими

05.12.2024

6 грудня відзначаємо одну з важливих дат – День Збройних Сил України. Протягом десяти років саме завдяки українським військовим ми існуємо фізично як люди і як нація.

І хто, як не військовослужбовці можуть краще розказати про цей день і те, у якому напрямку нам рухатися як країні. З нами на зв’язку військовослужбовці з позивними Шифу, Урбан і Оса.

Мила і допоміжна дитячка: батькам, бібліотекарям, батькам-бібліотекарям і всім небайдужим

11.11.2024

‹ ›

Поговоримо про виховання маленьких читунів? Не претендуватиму на професійність у цьому питанні, а лише поділюся кількома улюбленими книжками від народження і трохи старше.

«Приходь без дзвінка. Дванадцять мандрівок додому»: до себе – крізь чагарники минулого

10.10.2024

Почну з висновку: книгу Світлани Бєлоусової варто читати не лише під час подорожі Карпатами, а й коли заблукав/ла манівцями власної душі. А тепер до початку.

«Мандрівка людей книги» або Хто ж зрештою їстиме виноград?

18.09.2024

«Гош у цій повісті є випадковим персонажем». Знайте, це не так. Що б там не писала авторка Ольга Токарчук на початку цієї містичної історії під назвою «Мандрівка людей книги», правда криється в тому, що в цьому романі немає нічого випадкового.

Психологічний трилер, який Олександр нарешті радить

06.09.2024

Почати варто з того, що всі персонажі цієї історії – мудозвони. Персонажі-мудозвони не обов'язково є ознакою поганої книги. Існують приклади, де це доречно і додає книзі особливого настрою. Але в такому разі мені й досі не до кінця зрозуміло, чи було так задумано авторкою. Утім дійдемо до цього поступово.

Вбивці-інтелектуали у «Ляльці» Даніеля Коула

07.08.2024

На жаль, продовження чудового циклу про меланхолійного, проте неодмінно недоречно збудженого, доктора Гантера в українському перекладі ще не вийшло.

Третє розслідування Саймона Бекетта в ЛітОглядці

29.07.2024

Довгоочікуване, принаймні для мене, повернення славнозвісного (на загальну думку) доктора Девіда Гантера — «Шепіт мертвих: третє розслідування» Саймона Беккета! КСД, 2024.

«Майстер корабля» Юрія Яновського: еталонно чи нудно?

03.07.2024

Ой, здається, щось в око вцілило? Мабуть, український авангард. 

“Цікаво буде перечитати ці рядки років за сорок”: збірка Павла Коробчука “Навій”

22.05.2024

Поезія часто програє прозовим текстам у тиражах і накладах, проте іноді саме ліричні твори спроможні підсвітити ті секретні куточки душі, до яких не вдається дістати прозі.

По обидва боки від Перекопа є люди: більше про Крим і його корінне населення у романі Анастасії Левкової

16.05.2024

Анастасія Левкова не росла в Криму. Але це не завадило їй так майстерно провести читачів його різнокультурним стежками. Авторка подорожувала півостровом, вивчала його історію і кримськотатарську мову протягом десяти років.

День пам’яті та примирення: дайджест

07.05.2024

8 травня ми відзначаємо День пам’яті та примирення. Відтак цього дня вшановуємо пам’ять усіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років. Чому саме 8 травня? На це маємо кілька відповідей. По-перше, доєднуємося до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні і пошановуємо всіх борців із нацизмом, жертв війни. По-друге, нагадуємо, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами –  націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР. 

''Протистояння'' Стівена Кінга

30.04.2024

Шкода, що не про(пере)читав цю книгу під час ковіду. ''Протистояння'' Стівена Кінга — це історія апокаліпсису, причиною якого став вірус. Штучно створений супергрип в якійсь секретній підземній лабораторії десь на теренах Америки.

А що я знаю про Крим?

13.03.2024

Перед читанням постапокаліптичного роману Світлани Тараторіної «Дім солі» я спитала себе: «Ніно, що ти знаєш про Крим?» Спойлер: хотілося б більше. 

Люди, злочин та хокей

05.03.2024

”Ведмеже місто” або ж Björnstad, як він зветься в оригіналі, – дуже гарний роман насправді. Але ж який нудний, Господи. Здавалося б, немає жодного рядку, від якого ти не отримуєш якесь читацьке задоволення, але водночас загальне оповідання тягнеться і тягнеться. Повільно. Але потім темп набирає обертів. Усе приховане ллється і ллється, тільки встигай читати. І це добре. 

Трилогія, до якої бібліотекарка була не готова

13.02.2024

Якби я прочитала цю трилогію декілька років тому, то, скоріше за все, вона здалася б мені однаково страшною і нереальною, а, отже, далекою. Проте реальність після 24 лютого, а до того гібридна війна, а перед тим 300-літня українська боротьба з росією = срср = російською імперією, змінили ставлення до багатьох речей, зокрема і до тексту китайсько-американської письменниці Ребекки Кван.