14 листопада Луганське обласне відділення провело звітно-виборну конференцію. Головна мета – не лише звітування перед колегами області, а й обрання нового голови відділення та президії.
Обіймаємо колег по-мандрівному в Львівській обласній дитячій бібліотеці. Завітали до них у гості не лише випити чаю та поїсти піци. Ставимо мету поговорити про їхні соціальні мережі й дати свою оцінку контенту. Зі стіни до нас привітно усміхається левеня – символ бібліотеки. Заходимо до затишної кімнати, де замість галасливих дітей сидять не менш шумні дорослі – колеги-бібліотекарі.
Підтримка бібліотечних фахівців є одним із пріоритетних напрямків Good library. Уже протягом двох років проводимо онлайнову обласну школу керівника «NonStop». Так, намагаємося допомогти бібліотекарям Луганщини орієнтуватися у трендах професії.
Упродовж двох місяців – з жовтня по листопад – команда Good library долучилася до програми «Бібліотеки як Хаби цифрової освіти». Разом із колегами з Української бібліотечної асоціації провели навчання для тренерів регіональних тренінгових центрів – «Розвиток спроможності бібліотек-Хабів цифрової освіти».
І знову мандрівний привіт. Цього разу з туманного Закарпаття. Днями завітали до колег в Закарпатську обласну бібліотеку на медіаграмотну гостину. А місточком, який нас об’єднав, став Кризовий медіацентр «Сіверський Донець». Що робили? Проводили тренінг «У лісі Джойса: гармонійний потік у медіа і кіберпросторі»
Чуєте «крап-крап?». Це досі накрапують ідеї після онлайнового семінару-практикуму, який гармонійно провели з Черкаською обласною бібліотекою для юнацтва імені Василя Симоненка. На 265 добу протистояння українців російському супостату ми вкотре впевнилися: щорічні бібліотечні плани – це наша своєрідна фортифікаційна споруда з тисячі мікропланів, проєктів, ініціатив і навали амбіцій. Жоден камінчик з неї не впаде, бо інакше доведеться мати справу з бібліотекарями всієї країни.
Цей проєкт – від супер жвавої “Живої сучасної бібліотеки – БФ Бібліотечна країна”. Його запустили для областей України, які постраждали від російської агресії та окупації. Чиїсь простори вже звільнено, чиїсь пошкоджено, а деякі досі потребують деокупації. Усі ми намагаємося переформатувати свою роботу та якось адаптуватися до нових умов.
Обласні школи директорів і методистів – явище традиційне для методичного центру області. Це могли бути семінари – лекційні або практичні. Ми звикли зустрічатися з директорами, а потім окремо і з методистами, на своєму бібліотечному просторі. Пізніше, на час пандемії, перемістилися в онлайн, зберігши традицію двох великих семінарів для директорів, двох – для методистів.
Їдемо. Цього разу зупинка в Нижньотеплівській громаді. Тут бібліотеки вчаться бути самостійними. Сьогодні вони є частиною Центру культури та дозвілля Нижньотеплівської сільської ради, відокремившись від Станично-Луганської централізованої бібліотечної системи.
Завершуємо моніторингові плани цього року. Третя поїздка обласного методичного центру видалася найближчої – рушили до Чмирівської ТГ. Від нас і до Чмирівського центру культури і дозвілля (далі ЦКД) домчали за 10 хвилин. Яка ж довгоочікувана насправді була ця подорож! Але то вже окрема історія.
Насправді початок цієї статті мав стати класичним. Із тривіальним зачином, де б розказали про мету. Далі – основна частина. У ній міркували б про роль бібліотеки, переваги й недоліки роботи закладів району. Насамкінець прикріпили файл із офіційною довідкою про моніторинг бібліотек. У нашому випадку – Біловодщини.
Бдищ-щ-щ – барабанні палички сповіщають про таку жадану поїздку до бібліотек Луганщини. Це щорічна вилазка, яку бібліотечні профі кличуть виїзним моніторингом діяльності публічних бібліотек свого регіону. Із думкою про шикарні ставки, диких качок, фазанів, крутезні дитячі майданчики і неймовірних бібліотечних вартових Троїцького мікросвіту спішимо розказати деталі нашої мандрівки.
«Шевченко сіяв знання, сіяв дітей…», – каже одна пані. І її слова перериває гучний покотистий сміх інших учасників антилекції. Здається, це найкраще завершення зустрічі. Але ця майже фінальна крапка народила купу інших коментарів і мінідискусій. До продовження цієї частини історії повернемося згодом. Бо ж усе почалося не так і не тут. Лептоп зрадливо не вантажиться. Бачимо, як колеги із Троїцької центральної бібліотеки-філії несуть на заміну інший. Тим часом хвилини збігають. Рівно о дев’ятій ранку починаємо другий день моніторингу Троїцької ТГ.
Інколи любимо зазирати в словники. Пхе, постійно тусимо в словниках – електронних і паперових. Отож, натрапили на слово «алгоритм». Академсловник української мови розказав, що це «система правил виконання обчислювального процесу, що приводить до розв’язання певного класу задач після скінченного числа операцій». І ми така одразу – бінґо! – назвемо так обласну школу методиста.
Ранній Старобільськ проводжає чотирьох бібліотекарок та одного водія до Рубіжного. Їдемо до колег, щоб: а) зустрітися і поговорити про наболіле професійне, б) провести антилекцію про справжні казки і поділитися методикою її створення. Сонячна Луганщина, вкрита весняним цвітом і заколисливими дорогами, налаштовує на bon voyage. Ми на місці.
«Вікіпедія» говорить, що мандалорці – це благородні воїни, але через майже цілковите винищення своєї раси змушені працювати «мисливцями за головами». Хто не чув – цей сильний народ живе у всесвіті «Зоряних війн». Але завдяки ментальному зв’язку ми на два дні позичили вміння цих воїнів. Знадобилися вони для семінару директорів публічних бібліотек «Стратегії та рішення».
Човгання комп’ютерними мишками приглушено, мікрофони вимкнено, поодиноко дрейфують вебкамери із рухливими, а іноді застиглими й чимдуж зосередженими обличчями. Плануємо 2021 рік. За добрими онлайновими традиціями пройшов семінар для директорів публічних бібліотек Луганщини. Подія стала частиною обласної школи керівника згідно плану Управління культури, національностей та релігій Луганської ОДА.
Тридесяте королівство створення сайтів уже не таке далеке. 21 жовтня Олександр ІІ (Олександр Козирев) кинув стежину до пізнання цієї теми Старобільській центральній районній бібліотеці. І відбувся індивідуальний прийом-тренінг “Непотрібний HTML” у магічному Zoom.
Інформаційні потоки, наче невидимі сітки, охопили планету. Мільярди людей щоденно дізнаються новини, які впливають на їхнє світовідчуття. Прикрість, що від надлишку емоцій залежить людська спроможність відрізняти правду від фейку. Звісно, головним джерелом цього медіабезладу є Інтернет. Покликання бібліотекарів – зменшувати купу дезінформаційного сміття та вилікувати соціум від інфодемії. А коли ж це робити, як не на Всесвітньому тижні медійної та інформаційної грамотності, що цьогоріч триває впродовж 24 – 30 жовтня.