Скромна драматично-реалістична історія Good library
А ще міркування/поради/побажання іншим бібліотекам, як стати крутими
2014-го року місто Старобільськ – аграрний район, розташований на півночі Луганської області, з 23 тисячами жителів – пов’язували хіба що з родиною письменника Сергія Жадана та місцем перебування штабу ОТУ Луганськ. Але саме там почалася історія Good library, у «дівоцтві» – Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки.
Директорка Good Library перехоплює перо оповідки, тобто клавіатуру. Прогрес же:
«Чи очікувати у країні реформу бібліотек? І якщо так, то хто візьме на себе роль реформатора? Це питання хвилює бібліотечну спільноту України вже приблизно 5 років. Масштабний політичний зсув у країні, що відбувся 2019 року, нарешті зачепив і бібліотечну галузь, себто бібліотеки потрапили в поле зору можновладців».
Хвилює пану Світлану і всю нашу команду роль, місце і подальша доленька кожної бібліотеки в Україні. Що маємо сьогодні:
«Накопичені проблеми: слабка матеріально-технічна база, низька заробітна плата, байдужість і нерозуміння місцевої влади – усе це викликало депресивні настрої серед самих бібліотекарів. Мабуть, це природньо – час послухати інших. Найголовніше, що відбувається, – в інформаційному полі країни розгортається загальноукраїнська дискусія щодо майбутнього бібліотек, тобто – процес запустили, і це добре».
Потрібні бібліотеки, які швидко можна реформувати в успішні заклади, себто такі, що порадують сучасних українців успішним запуском «бібліотечного стартапу». Спробуємо поміркувати над цим на доволі не тривіальному прикладі – Луганській ОУНБ (написано майстрами несподіванок). За 3 роки ми пройшли шлях від нульового відліку до того рівня, коли впевнено вже можемо пропонувати/втілювати в бібліотечній спільноті країни зовсім новий зміст формату роботи бібліотеки, а саме: швидко зібрати книжковий фонд найсучаснішої української літератури, налагодити комунікацію зі спільнотами переважно через Інтернет, установити партнерські зв’язки та започаткувати проєктну діяльність, запропонувати інноваційні форми роботи, обладнати зручний простір для спілкування людей, зібрати та залучити до роботи ініціативну креативну команду працівників, здатну побудувати нову бібліотеку. Так і сталося. Ми нові.
Сім відповідальних пунктів успішної бібліотеки. Так, розсекречуємо Маніфест Good library:
Тож, досвід Good Library: що потрібно для успішного запуску нової української бібліотеки.
«Перше – треба усвідомити, що хочемо відкрити саме бібліотеку. Неважливо, під якою назвою, але відкриваємо саме такий заклад, що здатен надавати основну унікальну послугу, притаманну саме цій установі – послугу читання. Тобто чітко визначаємо ціль – нова сучасна бібліотека.
Друге – запустити роботу бібліотеки з «чистої дошки» без досвідченого професіонала абсолютно неможливо. Інакше, у якості результату можемо отримати що завгодно, але не заклад, що здатний надавати ту саму унікальну послугу читання. Тож, на цьому етапі – кадри вирішують усе. І якщо визначилися з цією людиною, дайте їй повноту дій – і вона зробить все сама. У нашому випадку, це директорка Луганської обласної бібліотеки, що й погодилася перемістити заклад з окупованого Луганська і створити нову бібліотеку.
Третє – фінансовий потік на організацію. Одразу зауважуємо: без нього стартанути неможливо, і його має бути вдосталь, аби швидко скоординувати та запустити роботу бібліотеки. Що потрібно профінансувати? Сучасне відремонтоване/невідремонтоване приміщення, де є можливість організовувати оновлений простір; необхідний мінімум нових меблів для роботи бібліотекарів та користувачів; а також комп’ютерної та оргтехніки, а також програмне забезпечення задля запуску роботи бібліотеки з автоматизацією усіх її процесів; декілька ПК для користувачів; швидкісний канал Інтернет. Ми навмисно не називаємо фінансування закупівлі книг, бо в нашій ситуації воно не знадобилося. Загалом, бюджет цього фінансового вливання – 300 – 600 тис. грн, і це в залежності від розміру бібліотеки та завдань, які перед нею постають. На прикладі нашої історії, це були гроші обласного бюджету в розмірі 750 тис грн, які й спрямували на запуск бібліотеки й дозволили їй розвиватися 3 роки. Але фінансування може бути й сукупним, з можливістю під’єднання всіляких фондів і т.д. Головна запорука успіху – чіткий бізнес-план надходжень, не розтягнутий у часі. Пів року для повноцінної організації роботи достатньо. Для нашої бібліотеки знадобився майже рік, з урахуванням того, що команда відновлювала роботу не простої публічної бібліотеки, а обласного методичного центру, тож завдань перед закладом поставало помітно більше, аніж у звичайній публічній бібліотеці.
Четверте – підібрати команду, яка й буде реалізовувати мету – створення нової бібліотеки. І тут невеличка ремарка щодо того, які додаткові навички потрібні особі-керівнику стартапу, окрім бібліотечної фахової складової. Це навички HR-менеджменту, тобто управління та підбір персоналу. Досвідчений фахівець або опікуватиметься цим самотужки, або приєднає до команди такого професіонала. У Good library роботи директорки вистачило, щоб реалізувати це завдання.
П’яте – організація роботи команди. Варто усвідомлювати основні принципи, за якими вона працюватиме. Одразу зауваження – жодні «традиційні» правила роботи бібліотеки застосовувати не можна, інакше отримаєте умовну «хатину-читальню» з типовою «тіткою за бібліотечною кафедрою». Умови роботи мають відповідати правилам стартапу – креативність, відсутність обмежень на експерименти, довіра до думки всіх членів команди, вільний час на творчість, підтримка амбіцій, навіть якщо вони здаються не обґрунтованими. Наша креативна команда формувалася протягом пів року і продовжує працювати вже 4-й рік. Серед них – бібліотекарі, філологи, музиканти, дизайнер, SMM-менеджер.
Шосте – запустити маркетингову компанію. Задля цього важливо: визначити основного клієнта, розробити бренд, затвердити комунікативну політику. Маркетинговий успіх розгортання роботи Луганської обласної бібліотеки на новому місці забезпечено зміною бренду бібліотеки: у комунікативний простір запущено не офіційну, але влучну оригінальну назву – Good Library, затверджено корпоративні кольори, логотип. Запуск оновленого сайту з віддаленими сервісами, створення представництв у всіх соцмережах – основа комунікаційної політики закладу. Основним клієнтом визначено молодь, і саме під цю категорію підлаштовувалася робота. Це не виключало, звичайно, реалізацію інтересів усіх інших відвідувачів бібліотеки. З часом бібліотеку значно активніше почали відвідувати діти. Круговерть поколінь – то круто, бо сьогодні в нас навчаються комп’ютерній грамотності ще й аудиторія 50+.
Сьоме – визначити основні напрямки діяльності бібліотеки у пріоритетному розташуванні. Слід зазначити, що і напрямки, і пріоритети змінюватимуться, тож, цю концепцію слід переглядати щороку, ба більше, якомога частіше.
Ці сім пунктів ми втілили. І що маємо/чим пишаємося:
Пані Світлана каже, що ще хоче похизуватися:
«Родзинки бібліотечної справи у Старобільську оцінили і самі містяни. Успішний вплив бібліотек на суспільно-культурний зміст міста виявило дослідження в межах культурного мапування міста. За його результатами, містяни ставлять бібліотеки на третє місце в переліку закладів, які б вони запропонували відвідати туристам, гостям, що вперше приїхали до Старобільська».
А ще якось Сергій Жадан сказав, що саме Старобільськ – бібліотечна столиця України. Задоволене хі-хі-хі.
І це лише невеличкий перелік того, що відбувається сьогодні навколо Good Library.
Не розумієте, навіщо вам знати цю історію? Поверніться на початок цієї статті, і ще раз перегляньте головні меседжі, що ж варто робити з українськими бібліотеками. Перед вами – рецепт і план дій.
Зацікавлені в нашому досвіді? Приїжджайте – і побачите все на власні очі.
Не вірите в успіх подібних бібліотечних проєктів в інших місцях? Що ж, тоді охоче до вас навідаємося.