Зізнайтеся, що хоча б раз у житті не дочитали книжку. А потім сумління підходить і з-за плеча шепоче: «Іди дочитуй, неробо! Соромно кидати книжки на пів дорозі». «Еге ж», – подумки погоджуєшся і волочиш ноги до «ацкої» справи.

Насправді не все так погано. Тільки по-секрету, нікому не кажіть. Книги можна, навіть треба недочитувати. Не лізе – не пхайте. А ще їх можна паралельно читати декілька, непоспішно проглядати чи аналітично заглиблюватися, як Умберто Еко. Словом, варіантів і технік як піску морського. Головне – не боятися використати інструкцію до машини часу, тобто книги.

Хто? Що? Ростислав Семків «Як читати класиків»

Жанр. Нон-фікшн

Про що? Про силу літератури, її могутність і техніку читання. Як відчути, що певна книга захопить, що ховає у собі постмодерна література і чому треба бути книжковим фетишистом.

Насправді ми не вміємо читати по-справжньому. Цьому ремеслу мало де вчать. Однак автор допомагає підстригти гілки нашого лісу незнання.

Недочитування – не біда. Змушуючи себе це робити, чинимо як мазохісти. Це травмує. Читання має приносити за-до-во-лен-ня. Але чому ж недочитуємо? Слабкий для сприйняття твір, психологічне несприйняття – травма, яку ми змушені прожити знову. Великий відрив між світом книги і реаліями. Безжально відкладіть такий текст.

Паралельне читання. Норм. Різні книги потребують різних ситуацій/настрою/місця.

Перечитування. Клас, якщо було. Це ж знову і знову переживати ті емоції, відчувати «рідних» героїв.

А де ж знайти час на читання? Є місця. Транспорт – літак, поїзд, метро. Остання година на роботі – усе одно путнього нічого не робите. Остання година перед сном – хоча б від 2 до 20 сторінок щовечера і ви подолаєте 3-5 книжок на рік. Годинка на вихідних, поки готуєте чи байдикуєте. Або на пляжі, поки засмагаєте.

Щоб стати асом у читанні треба розуміти й рівні читання. Не можна відразу хапати Джойса чи Пруста. Не лякайтеся, адже для деяких текстів потрібно 25-30 років досвіду читання.

Усе має бути поступово. Від легких сюжетів до складних. Почніть з горору і фентезі. Вони допоможуть перейти на складніший рівень. Далі переходьте до авантюрних романів, гумористичних творів чи мелодрам. А потім зазирніть у детективи. Усе приходь з досвідом. Можна діяти за пропонованою автором формулою: 4+2+1. За певний період пропустити 4 нескладних тексти, 2 нон-фікшни і 1 класичний текст. 

Окрім того, робіть книзі татуювання – підкреслюйте, ставте знаки і помітки. Це вже буде активне читання.

Насамкінець дякуємо пану Ростиславу за упорядковані списки літератури за епохами та настроєвістю. Для першої психологічної проблеми, специфічного досвіду, зразкової інтриги. Маленька система, що полегшує життя.

Для кого? Для тих, хто заблукав у світі книг, і не знає, як вибратися на світло.

Навіщо? Життя коротке, тому навіщо його витрачати на погані книги. Скористаємося порадами професіоналів, щоб добрі книги робили наш день.

Те саме, але інше. Ростислав Семків «Як писали класики». Про це тут.