Продовжуємо надихатися та мотивувати вас підлітковою літературою. Цього разу до моїх рук потрапила книга шведського письменника Ульфа Старка, який за своє доволі довге творче й людське життя (прожив-бо 72 роки й помер цьогоріч у червні) створив декілька шедеврів. Його перу належать сценарії, адаптації, книги для дорослих і дітей. Я, звісно, говорячи про підліткову літературу, подививлюся на цього майстра пера як письменника для тінейджерів.

Світ підлітка – штука складна, незбагненна й непередбачувана. Як і будь-яка людина, тінейджер перебуває у вирі емоцій, перших проблем і першого кохання, прив’язаностей до людей, тварин, предметів, захоплень і мрій. Ці злободенні теми хвилювали й героїню повісті Ульфа Старка «Диваки й зануди» дванадцятирічну Симону. Найперше, що турбує героїню, її ім’я, котре викликає насмішки з боку однолітків, адже є нетиповим для шведського вуха. А далі все наростає як сніговий шар: мамин новий чоловік Інґве, хвороба дідуся, втрата улюбленого песика та набридливий однокласник, з яким не все так просто…

«Якщо говорити про «Диваків і зануд», то… там герої − підлітки, тобто вже не діти. Це такий особливий вік, коли людина дуже гостро відчуває, що вона одна на цьому світі. Але, що важливо, всі мої герої морально дуже сильні»

Ульф Старк

 

Що ж відбувається далі? Переїзд, зміна школи й ненависне ім’я грають із Симоною злий жарт: її відрекомендували перед класом як хлопчика! І увесь наступний час героїня ховається під маскою хлопчика. Але це так просто не закінчується. До новоспеченого Симона  залицяється однокласниця Кітті, зізнаючись у своїх почуттях. А потім усі дізнаються, що Симон – це дівчинка Симона.

Роман закінчується на достатньо оптимістичній ноті: влаштувавши прощальний обід, дідусь усе ж тихо відходить у потойбіччя, залишаючи по собі радість і тепло спогадів… А диваки й зануди так і живуть пліч-о-пліч.

Думаю, після цього роману захочеться побути трохи диваком, аніж передбачливим скиглієм – занудою; як і Симона, її мама, дідусь, побачити у світі дещо більше й таємничіше, те, що ховається за горизонтом.

 

«А життя і свято тривали далі, хоч надворі западала ніч».