Дніпро – Одеса. Такий шлях. А план – дістатися до Одеської національної наукової бібліотеки на сьомий бібліотечний саміт. Спільнота з усієї Україні з’їхалася розказати про досвід промоції книги і читання у своїх бібліотеках. Ми в ділі.
Для участі у всеукраїнській науково-практичній конференції знадобилася 10-кілограмова валіза, презентація про наші мандрівні формати і подушечка для шиї. Бо «привіт, автобус»!
Частина 1. Велика розмова у великій залі, рудий кіт і мильні бульки
Тут усе в повноцінній єдності. Мандрівна бібліотекарка заходить до головної читальної зали. Відразу кидає закоханий погляд на вікна і старовинні настільні лампи. Починається панельна дискусія про стан і виклики промоції читання в Україні. Серед спікерів – лідери ВГО «Українська бібліотечна асоціація», Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Харківської державної наукової бібліотеки ім В.Г. Короленка та всеукраїнського культурно-громадського руху. Фіксуємо від них таку базу:
- Усі варіації простору бібліотеки мають бути безбар’єрними за замовчуванням.
- Промоція книги і читання має відбуватися не лише в бібліотеці, а й поза нею.
- Найкраща промоція культури читання буде тоді, коли бібліотекарям підвищать зарплату і вони матимуть гідне забезпечення.
- Коли відбудеться верифікація бібліотечної галузі, встановимо відповідні KPI – то тоді й культурні продукти будуть іншими, якіснішими.
- Дуже складно бібліотечній формальній освіті встигати за світовим темпом. Тому наразі робимо ставку на неформальній.
- Бібліотекарям необхідно нарощувати свою експертність як модераторів книжкових клубів.
Ідемо у дворик бібліотеки. Бачимо сплячого рудого кота, його портрет, милу фотозону і ярмарок усіляких поробок. Зненацька перед очима пролітають мильні бульбашки. Очі припадають до балкону, звідки бібліотекарка пускає бульки з машинки-квітки. Атмосфера в науковій бібліотеці зовсім не наукова, а дуже домашня і по-одеському колоритна.
Їдемо знайомитися з дитячою бібліотекою-філією №3. Жодних килимів, розстановка книжок, як у книгарнях, багато вільного простору, рясні формати залучення дітлахів і батьків. І, звісно, бібліотекарки, дещо стомлені, але надзвичайно залюблені у свою роботу. Час виступів. Виходимо в трансляцію і дізнаємося, як колеги з різних куточків України та світу заохочують користувачів до читання.
Частина 2. В обіймах з трибуною і крилатим досвідом
Настав день, коли всі розкривають карти. Добре, обходимо драматизм. Усе просто, але дуже відповідально – розгортаються різні тематичні сесії. Ідемо за трибуну, щоб, дивлячись в очі всім присутнім у залі, зокрема й колегам онлайн, розповісти про поточний стан своїх бібліотек під час війни.
Від нас – розповідь про мандрівні способи заохочення до читання. Наразі Луганська мандрівна бібліотека має таку позицію – ми не працюємо з тишею, наш сервіс і події фокусуються на обговореннях, дискусії, співтворенні і взаємодії. Відтак розповідаємо про книжкові клуби – ЛітМандрівку https://t.me/litmandrivka і Впертих читачів. А ще про колаби з книгарнями і видавництвами, культурні діалоги під відеооглядами на YouTube-каналі, літрозмови-стріми з сучасними авторами укрліту та пікніки із земляками про літературу Луганщини. Також ділимося з колегами поточними результатами дослідження серед наших мандрівних читачів про те, яка гучність і формати зв’язку мають бути у бібліотеці. До речі, а ваша комфортна бібліотека яка – тиха, гучна чи міксована? Розкажіть тут, адже опитування ще триває.
Цінний і неймовірно важливий коментар щодо участі у наших подіях українців в окупації отримали від Оксани Бруй, президентки ВГО УБА. Пані Оксана підкреслила той виклик, з яким нам ще належить зіткнутися по-максимуму. І це комунікація з нашими людьми в тимчасовій окупації. Проблема цієї взаємодії має вирішуватися на державному рівні, а не на окремих островах релокованих громад.
А тепер, який досвід нас зачарував і подекуди ошелешив. Почнемо з «ошелешення». Бібліотека на кухні – це реальність переміщеної бібліотеки в особі кількох бібліотекарок з Волноваського району. Зокрема пані Любові Полєвої, завідувачки Гранітненської сільської бібліотеки. Пані Любов провела неймовірну комунікаційну кампанію серед мешканців будинку, де вона наразі мешкає, щоб заручитися довірою і підтримкою від дорослих – зробити дитячу бібліотеку в себе у квартирі. Пригоди відбуваються на кухні, де бібліотекарка влаштовує разом з дітьми обговорення книжок через приготування їжі, малювання, театр, спільні читання.
Захоплені хмельниччанами, які вгарачують пребагато сил у промоцію локальної літератури. Ловимо мурашок від безбар’єрних читацьких практик у бібліотеці Одеського ліцею №56. Зачаровані успіхом і масштабами конкурсу читацьких відгуків Одеської національної наукової бібліотеки.
Стійкість усіх колег вражає і підсилює. Вдячно наповнюємо валізку не лише речами, а й любов’ю, турботою і сміливістю на нові кроки, рішення та ідеї.
Пресслужба Луганської мандрівної бібліотеки
і мандрівна проджект-менеджерка Юля