3 червня – День Луганської області, якій виповнюється 85 років. По-особливому це свято сприймається сьогодні, коли дім знаходиться в окупації російської армії, а ми чекаємо поки над нашими містами замайоріє синьо-жовтий прапор.
Але завжди можна повернутися додому бодай подумки, у нагоді ж можуть стати твори художньої літератури. Луганщина серед цих рядків справжня: непроста, неоднорідна, але так само рідна й бажана.
У День утворення Луганської області хочеться згадати ті міста та місця Луганщини, які вже описані у творах художньої літератури. Якщо ви маєте ще якусь згадку про нашу Луганщину – просимо додавати її до літературної мапи!
А ти сама з Луганська, правда?
З Луганської області, там неподалік є невелике містечко Лутугине. У ньому я виросла, хоча народилася в самому Луганську.
Євгенія Сенік «Бо болить»
— прокидайся
рібята їдуть у луганське місто Щастя
я теж у щастя
Любов Якимчук «гурт яга. другий поверх ліжка (щастя)»
А брат Григорій, що зумів
Ще й наших таборів зазнати,
Не пережив їдких димів
Алчевського хімкомбінату.
Микола Руденко «Брати»
Лисиче над Дiнцем... де висне дим заводу,
музика у садку та потяг в сiм годин...
Вас не забуть менi, як рiдну Третю Роту...
Про вас мої пiснi пiд сивий бiг хвилин...
...Колеса тупо б’ють... по рейках перебої –
Вже мiст через Донець давно прогуркотiв...
Стою бiля дверей – i дихає сосною
квилiння вiтрове про весни юних днiв...
Рубiжне... знову путь... Володине... Кабаннє –
нарештi Сватове, i крикнув потяг: «Стiй!»
Володимир Сосюра «Червона зима»
— Княже Ігоре! — проказав Дінець,— Ой, немало тобі слави й величі.
Іван Світличний «Слово про Ігореву січ» (переклад)
Весь Луганськ поділений на прямокутники.
***
Усю конструкцію просторового впорядкування прикрашає річка, яка називається Лугань. Кажуть, Луганка!
***
Сіверський Донець, Деркул, Бишкінь, Луганчик, Лугань — не пропускайте жодної назви — Євсуг, Айдар, Ольхова, Нижня та Верхня Біленька, Єрик, Плотва — вони прозорі, як вода — Дуванка, Кріпка, Кріпенька, Міус, Тепла, Біла, Суха — ковтніть трохи — Мілова, Комишна, Комишуваха, Гнила, Уразова, Нагольна. Тепер це звучить так. І невідомо, які з цих назв псевдоніми, а які — дані при народжені імена. Княжим річкам, як Каяла, пасує мати два імені, і під яким іменем сховалася вона — уже майже тисячу років, є таємницею.
***
У Первомайську, Алчевську, Стаханові, Краснодоні, Золотому, Антрациті, Старобільську, Папасній, Лисичанську і там, де не було названо. Навіть у Щасті є один, але його ніхто не помічає, принаймні так мені хочеться, щоб було таке щасливе місто поблизу Луганська. І воно є!
Любов Якимчук «Народитися в чоботях»
не кажіть мені про якийсь там Луганськ
він давно лише ганськ
лу зрівняли з асфальтом червоним
мої друзі в заручниках —
і до нецька мені не дістатися
щоби витягти із підвалів, завалів та з-під валів
***
Первомайськ розбомбили на перво і майськ —
безкінечно маятись наче вперше
знову там скінчилась війна
але мир так і не починався
Любов Якимчук «Розкладання»
Відновлена після ранкового обстрілу і кількагодинної перерви стрілянина по Станиці з двох боків змушує «Бендеру» і «Качка» впасти на землю. Автоматні черги долітають з району Дінця й одночасно з рибгоспу, стріляють і з боку взятого армією Щастя.
Марія Матіос «Букова земля»
До нашого давнього міста
Збігається безліч доріг.
Айдар голубий, шовковистий
На щастя подковою ліг.
Наш Старобільськ немов пливє
В степах, де цвіт калини,
І горді ми, що тут живем
І славим Україну.
І. М. Світличний