Безлад – карна справа. І не важливо, де саме коїться хаос: дім, гуртожиток, робочий стіл, сумочка, кишеня. За це все рано чи пізно доведеться розплатитися сповна. Найбільше покарання – вагони часу, які треба кинути на прибирання занедбаного простору, і зруйновані жмутки нервів після сварок із тими, хто не любить викидати речі.

А ще безлад часто робить винуватцями людей, які навпаки хочуть стати вартовими клінінгового чистилища. От взяти хоча б ту історію з гуртожитка, коли я на свою біду полізла в холодильник у нашій дівочій кімнаті. Наміри я мала добрі, здається, що навіть природньо необхідні, – викинути смердючі продукти, вимити поличку від слизу, відколупати примерзле сало, на якому розросталися зелені плямки. Відразу після мого тріумфального повернення зі смітника, де полишила не один мішок гнилі, мене зустріла сусідка, якій належав вміст сміттєвих пакетиків. Вона шаліла, бо я зробила це без її дозволу, і мала спершу порадитися, як краще вчинити зі смородливим харчем. Вона так і не допетрала, що сама спричинила цей ядерний грибок, бо її продуктове накопичення робило нещасними, найперше, її сусідок.

Ця преамбула є невипадковим вибриком. Розкажу про книгу Марі Кондо «Викинь мотлох із життя! Мистецтво прибирання, яке змінить вас назавжди». Авторка стала всесвітньовідомою консультанткою з питань наведення ладу в домі, винайшла метод КонМарі, що допомагає швидко та розумно позбутися непотребу та організувати свій простір.

Книжка невеличка, написана просто, зі стислою теорією методу та гарною добіркою показових історії із професійного життя пані Марі. Та попри те, що власний метод якісного прибирання / очищення зробив Марі Кондо щасливою людиною, його на перший погляд простісінькі правила вимагають кардинального переосмислення не лише всього вашого домашнього простору, а й життя. Словом, книга ця налаштовує на цілковите відречення від низочки канонічних домашніх ритуалів. А ще вчить поважати власні речі, ставитися до них із любов’ю і турботою.

Спершу гляньте, це про вас?

Десь поставили пташку? Значить, у вас проблеми, причому не лише з ладом у домі, а й імовірніше в особистому житті.

Пані Марі пише:

«Безлад – це результат інстинктивного рефлексу, який відволікає нашу увагу від суті проблем. Проаналізуйте свій внутрішній стан у чистій кімнаті, прибраній власноруч».

Розумію, що це випадок мого тата. Він щоденно натирає паркет у всіх кімнатах і пилососить до дірок у лінолеумі. Для нього прибирання – це медитація, приборкування гніву, рішення певних проблем, або ж просто метод втечи від неприємностей. І це погано, бо проблеми стоять на місці й чекають, доки тато домиє ванну або натре до блиску підвіконня.

 Усі подаровані / куплені статуетки стовбичать на полицях і тато завжди дратується, коли витирає з них пилюку. Картини завішують усю хату, аж так, що гості кличуть дім музейним сховищем. Купа віджилих касет, дисків, футлярів, одягу, взуття приховуються у шафах батьківського дому. Тато – жертва отієї категоризації прибирання за днями та кімнатами, але далеко не фанат складання одягу за методом КонМарі та аж ніяк не замислювався, що його шкарпетки за філософією фен-шуй наділені власною енергією, і вони потребують особливого догляду.

«Наша проблема – ми зберігаємо занадто багато речей» – о так!

Викидати речі, які не приносять нам радості, – це гарна порада від авторки. Вона проста й до біса складна водночас. Бо треба розпланувати цілу місію задля успішного втілення. І чи не найперший пункт – організувати ліквідацію непотребу так, щоб цього не бачили батьки. Так, у мене попереду шикарні плани.

Мамо і тато, сподіваюся ви це не читаєте.

А ви обов’язково погортайте книгу, можете пройтися вибірковими розділами. Із чого б ви не почали читати про метод КонМарі, усюди вас чекає суцільна боротьба із вашими переконаннями й традиціями.

У пані Марі є ще канал у YouTube. Там вона вчить правильно складати речі, щоб зберегти більше простору вдома.

Тож, шануйтеся і сміливо викидайте!