Одного разу, тобто сьогодні, з’явився огляд. Він на книгу Артема Чапая «Дивні люди». Книга ця про людей і їхні дивацтва, з-поміж яких – суржик. Такий рідний на смак і хворий на вигляд, себто на звучання. Але «свій» серед багатьох сапієнсів-українців. А ще рідний для неандертальця Стьопи, привченого «з пробірки» говорити сумішшю слів-паразитів. Тільки-от він хоче цього позбутися, вчиться літературної мови, і дивується, коли знайомі українці, вони ж люди розумні, спілкуються ще гірше, ніж він сам. Виявляється, що суржик – то далеко не єдина річ, яка починає хвилювати Степана. Він опиняється серед дивних людей з кепською звичкою – морально і фізично чавити інших.
В огляді відповіді на питання, які можливо зринуть у читача впродовж прочитання або ж напередодні.
Дивні люди – це українці? Так, причому так наректи можна всіх без винятку героїв книги. Когнітивна еволюція декого безсоромно оминула.
Книга затягнула від самого початку? Ні. Усе ж суржик, матеріалізований у книзі, – не спокушає. І ще ця історія про відтвореного за ДНК неандертальця Стьопу. Таке втнули українські вчені. Розхристана іронія, наївність. І зі словами «щас розкажу» Степан починає свою дещо неоковирну розповідь, як же так вийшло.
Далі краще? Ох, далі варто читати. І сумно, і радісно. У мене принаймні сміх сюрчав крізь розуміння, що у світі так багато бевзів, далеких від тебе і твоїх поглядів. А ще людей, обпечених ницістю, страхом, зажерливістю, що люблять виправдовувати себе оцим затертим до дір: «так склалися обставини». І трапляються дуже дивні речі. Ці люди можуть стати для беззахисного найближчим оточенням, такою собі найнадійнішою жердиною, що моцно підпиратиме кволі боки.
Найулюбленіше з книги. Це і гостювання щойно «вигнаного» на волю Стьопи у дяді Васі та тьоті Свєти. Спроба Стьопи порятувати тварин у цирку. Переосмислення Степаном себе самого, зародження нового еволюціоністського світогляду та успішний пошук «своїх людей» у порностудії українського продакшену.
Тривоги були? Були, бо кожен герой, от кожен, мав свої власні тривоги і вони просто неймовірно круто вплітаються у саму книгу. Аж так, що починаєш хвилюватися за долю абсолютно всіх пропащих, до нудоти огидних, зламаних або ж надламаних.
Автор крутий? Артему Чапаю вдалося створити дуже цілісний твір. А я люблю такі твори, коли натягує внутрішні струни з початку і до самого кінця. І саме тому автор крутий. Вдячність за розуміння степових людей.
Кінець шикарний? Кінець шикарний.
Величезний бонус цього огляду! Це звістка про те, що до Старобільська приїде автор «Дивних людей» з презентацією цієї чудової книги. 6 лютого о 17:00 зустрічаємося в Good library, щоб поговорити з Артемом Чапаєм про світ дивних, ну і про саму книгу, ясно що 
Не оминіть деталі презентації
