Хто і що?
«Маленька книга хюґе» та «Маленька книга люке», Мік Вікінг
Жанр
Затишний нон-фікшн
Зміст
Hugge – хюґе – це передусім атмосфера. Затишок душі, мистецтво створювати атмосферу, приємне перебування разом. А якщо взагалі коротко – какао при свічках. Хюґе можна називати по-різному, однак його суть незмінна – простір щастя, затишку, душевна норвежність. Оцим останнім словом ми, бібліотекарі Good library, називаємо найвищу ступінь захвату.
Хюґе – воно у простих речах. Данці люблять запалювати свічки всюди. Часто і багато. Удома, в офісі, школі чи кав’ярні. 28% данців засвічують їх щодня і більше 5 за один раз. Ще одним альтернативним джерелом затишку стають лампи з м’яким світлом. Канонічними для данців є освітлювачі від Пола Геннінґсена, Вільгельма Єнсена-Клінта та Варнера Пантона.
Якби хтось написав маніфест про хюґе, то там би обов’язково йшлося про притлумлене світло, вимкнений телефон, солодощі, гармонію колективного спілкування, безпечне тепле місце та приємні розмови без політики, настільні ігри, запалений камін, приємну музику, гарячі напої, в’язані речі та вироби з дерева. Хюґно ж?
Сестра хюґе – lykke – люке. Тобто з данської «щастя». Чому це так важливо? Саме у Копенгагені знаходиться Інститут дослідження щастя. І науковці повсякчас намагаються розгадати секрет радості не лише своїх співвітчизників, але й людей з інших країн.
Як зробити життя щасливим? Платити податки. Саме так. Данці впевнені, що рівень життя залежить від спільного добробуту. Якщо перефразувати, вони не сплачують податки, а купують високу якість життя.
Щастя для данців пов’язане із допомогою ближньому, товариськими стосунками із сусідами, ментальним здоров’ям, розмовами у дружньому колі й прогулянками пішки.
Автор
Мік Вікінг – генеральний директор Інституту дослідження щастя. Працює у багатьох країнах, щоб віднайти тенденції задоволення життям. Людина, яка працює зі щастям і рахує усмішки людей
Для кого?
Інтровертів, які повинні знати, що вони не самі. І збиратися по двоє чи троє – і є хюґе. Мандрівників, що мріють про подорож до Данії. Поціновувачів цікавинок, знуджених людей. І просто тих, хто втомився від похмурих буднів.
Навіщо?
Щоб відчути щастя. Адже воно поруч – у спілкуванні із рідними, друзями, вмінні говорити те, що відчуваєш і думаєш. Читати хороші книги, пити чай біля вогнища чи закутатися у ковдру. А ще не соромитися здатися трохи дивним чи мовчазним.
Усім хюґного дня!