Не знаю, як ви, а я пам’ятаю власну першу інформаційну замітку. Найжалюгідніша річ, яка коли-небудь з’являлася у моєму виконанні. Але, на щастя, це було досить давно. Писати різні штуки, на кшталт інформаційних заміток, новин, оглядок чи рекламних текстів, доводиться дуже часто. Власне, це наша з Юлею робота. Але я не про те. Кожен хоча б раз у житті писав оголошення чи замітку. Комусь це вдалося без проблем, хтось помучився. Але так чи інакше виникало питання: «Чи правильно все я написав? Людям буде втямки?».
Хвилювання не безпідставні. Ми всі робимо помилки, необдумані й тяжкі. Та знаю один секрет, який зайде. Це книга Максима Ільяхова та Людмили Саричевої «Пиши, скорочуй». Перед тим, як розказати про таємниці, оповім цікаву історію.
Як тільки нам у Good library надходять книги, ми з Юлею мчимося порпатися у ящиках у пошуках чогось нового та цікавого. Отож, сталося так, що пані Кучеряшка проґавила цей момент, і книгу Максима Ільяхова та Людмили Саричевої я схопила перша. Однак, усе не так просто виявилося. Фортуна мене випробовувала. Як тільки Юля та Сергій дізналися те, що я маю, почалася боротьба. Але я виграла. Тому пишу цю оглядку 
.
Отож, ось 10 правил сильного тексту:
Правило 1 Сила – у правді. Пиши чесно та неупереджено. Чого б це тобі не коштувало.
Правило 2 Сенс важливіший за форму. Пам’ятайте, ви не вірш пишете, тому не лийте зайвої води й не прикрашайте мовними вивертами.
Правило 3 Чим простіше – тим краще. Не обтяжуйте текст дієприслівниковими зворотами, складнопідрядними частинами, пасивним станом. Будьте простіше .
Правило 4 Пиши як для себе. Ти ж любиш, коли у тексті все чітко й зрозуміло й не треба напружуватися, щоб продертися мудруванням автора? Отак й інші.
Правило 5 Читай вголос. Написав текст – прочитай уголос. У тих місцях, де затнувся, перепиши. Текст має литися річкою, без валунів під ногами.
Правило 6 Наводьте приклади. Так, текст тоді живий, коли ви розказуєте історію про себе, знайомих. Просто реальних людей.
Правило 7 Від простого до складного. Спочатку подавайте інформацію дозовано, потроху. Читач має отримати порції поступово.
Правило 8 Спочатку користь. Думайте про читача. Навіщо йому бідненькому читати шлак спочатку (навіщо його взагалі читати?). Спочатку корисна інформація – далі нашаровуйте менш потрібною. Як шашлик на шампур.
Правило 9 Дайте заголовок. Що ж за корабель без назви? Влучний, зрозумілий і смачний, щоб після нього статтю захотілося прочитати.
Правило 10 Повага і турбота. Усі написані вище правила до цього й підводили. Лелійте текст, робіть його досконалим, легким і цікавим. Любіть читача, тоді він віддячить.
На додачу прочиню ще завісу копірайтерської майстерності. Слухайте-слухайте 
.
Викиньте стоп-слова. Вони гальмують текст. Стоп-слова – це вставні слова та словосполучення: без сумнівів, безперечно, думаю, кажуть, по-моєму, по-перше, здається тощо.
Додайте корисної інформації, фактів, цифр.
Розповідайте історії, наводьте приклади.
Не розумуйте, адже це означає, що не розбираєшся у темі, про яку пишеш.
Менше дужок. Люди не читають інформацію у дужках, бо вважають її неважливою.
Позбавтеся оцінок. Оцінка – це отрута. Такий текст не переконує, не продає, а лише створює невпевненість. Читач сам має оцінювати: смачний сніданок, приємна зовнішність, актуальна тема, якісний контент, пекельні умови, велика проблема, залізні нерви.
Штампи та кліше. Забудьте про їх існування. Текст від них не стає кращим, а його автор розумнішим чи професійнішим. Навпаки.
Лише власні висновки найсильніші.
Отож, у книзі ще є цікавинки, про які я більше не можу розказувати, тому що буде не цікаво читати та і я втомилася. Наостанок: «Пиши, скорочуй» для всіх, хто пише, ─ журналіста, менеджера, студента, вченого. Але не для авторів художнього тексту, бо для вас є інші книги. Не читайте її.
Усім добра-ра-ра!
