Хочете покінчити раз і назавжди з питаннями від своєї дитини типу «Звідкіля беруться діти?», «Чим хлопчик відрізняється від дівчинки?», «Навіщо людині пупок?», «Куди зникає їжа після споживання?», «Чому люди іноді блюють?», «Де взялися родимки та родимі плями?» і ще купою різних питань, які часом можуть не просто завести батьківське «Я» у глухий кут, а й міцно притиснути до стіни й викликати сором, а то і зворотне питання до себе  – «На біса я вчився у школі?».

Для маленьких дослідників і не тільки. Для батьків, бабунь та дідунь, які понад усе полюбляють втовкмачувати у голівоньки своїх дітей корисну для життя інформацію. Для тітоньок, дядечок, старших сестричок та братиків, які не знають, як ще розважити з користю для розуму малих розбишак. У нашій бібліотеці, у царстві дитячої книги, можна легесенько надибати книженцію під назвою «Моє дивовижне тіло», яку з виключною любов’ю та турботою і надзвичайною оригінальністю підготували Рут Мартін і Аллан Сандерс.

Що вас здивує, викличе усмішку та приємний подив – ілюстрації з віконцями! Тільки-но уявіть, гортаєте ви такі сторінку – і раптом натрапляєте на веселий світ людських нутрощів, інформація про які подається не просто стисло й зрозуміло, але й з можливістю заглянути (у буквальному сенсі) в органи людини, а ще уважно дослідити кожну частинку тіла, пізнати, так би мовити, себе у всій красі, просто відкривши віконечко.

Описи подаються з гумором та водночас із серйозними настановами завжди берегти той світ, який усередині нас.

Моя улюблена частина книги – відповідь на питання «Куди зникає їжа?». У цій частині є все: не просто відповідь на це питання, а й ціла схема захопливого процесу перетравлювання смаколиків або ж якоїсь гидоти, до якої так тяжіють дітки. Так і я сама така. Так от, що ж відбувається за цією схемою: я ковтаю, наприклад, шматочок яблука. Малюнки показують, що у цьому задіяні губи, зуби, язик. Яблуко смачне, тож, я ще мало не давлюся слиною. Упс, раптова відрижка.  Я не винна, то все повітря, яке я жадібно ковтаю разом із яблуком. Потім ця вся маса рухається до шлунку. До речі, не забудьте відкрити віконечко, і подивитися, що в ньому такого цікавенького відбувається повсякчас. Далі у боротьбу за поживні речовини вступають м’яза, якими пересувається те, що залишилося від яблука. Зупинка зовсім незабаром. Тонка кишка перехоплює яблучко аж на 4 години, допоки воно не дошкутильгає до товстої кишки. Остання зупинка всіх страждань яблука. А далі, ну ви розумієте. Те, що я іронічно називаю «вивільненням» або ж «випорожненням». Яблуко зробило свою справу, наш організм використав його на повну. Тепер залишкам – відходам – пряма дорога до прямої кишки. І цей епізод із нашого повсякденного життя теж дуже добре проілюстрований :)

Короче, не пройдіть повз цієї книги. Вам і вашим діткам буде весело! Гарантую :) Усім добра, смачних яблук та вдалого травлення.