“Ми побачили багато схожого з Луганщиною, а особливо з нашим рідним містом Старобільськом” – ділимося першими враженнями від Нововолинська.

Продовжуємо свій мандрівний проєкт з популяризації локальної культури, гуртуючись зі спільнотами у різних містах. Після Кропивницького вирушили до Нововолинська, де зустріли багато земляків, а також познайомилася з новими містянами з інших регіонів – Харківщини, Донеччини та Херсонщини.

Упродовж 20–22 листопада “Мандрівний Старобільськ” провів шість подій на локаціях наших головних партнерів — у Нововолинській публічній бібліотеці та Молодіжному центрі “Нові крила”.

Залюбки нагадуємо, що Мандрівний Старобільськ – це пересувний культурний шелтер, який ініціювали Луганська обласна універсальна наукова бібліотека обіруч з Луганським обласним відділенням ВГО “Українська бібліотечна асоціація”. А всеукраїнський проєкт підтримує Міжнародний фонд “Відродження”.

Розпочинали шелтер з презентації фотовиставки від п’ятьох фотомитців зі Старобільська та Луганська. Гості події знайомилися зі Старобільськом через серію фото, відзнятих у різні пори року. Нововолинці, луганці та інші запрошені, знаходили спільне і відмінне з краєвидами й стилем життя Нововолинська і Старобільська. Зійшлися на тому, що більше таки схожого.

Того ж дня команда провела артток – розмову про сучасне мистецтво і літературу з художницею Ольгою Русинчук та письменницею Яною Блажівською. Говорили про те, як війна впливає на здатність писати, добирати слова, створювати о́брази і як змінилося сприйняття світом української культури та мистецтва.

“Старобільськ знаходиться рівно на протилежному кінці країни, а ми зібралися в одній кімнаті і розмовляли однією мовою, про однакові речі та навіть краєвиди на фото з фотовиставки дуже схожі. Я щиро вдячна за запрошення. Це була дуже тепла та емоційна зустріч”, – ділиться емоціями Яна Блажівська.

Також представили експериментальну антилекцію “Українські письменники у пікселі”. У ній взяли участь письменники, які наразі захищають нас у Збройних Силах України, а також тісно пов’язані з Луганщиною – Дмитро Лазуткін, Єлизавета Жарікова, Артем Чапай, Артем Полежака та Вахтанг Кіпіані. Автори попередньо записали відео зі служби, у яких поділилися власною творчістю, зокрема зачитали вірші, уривки з прози, зіграли авторські пісні. Також письменники підготували для учасників кілька запитань. Зокрема про улюблені жанри в українській літературі, що читає молодь і яких тем бракує, хто відбудовуватиме країну і хто такі герої сьогодні.

Антилекцію присвятила пам’яті Вікторії Амеліної, письменниці, правозахисниці та близькій серцю однодумці, яка загинула від російської ракети у Краматорську.

“Дуже корисна подія. Незвична подача матеріалу, цікаві запитання і дискусія. Тепер знаю, що читати найближчим часом”, – розповіла про враження від антилекції містянка Ірина Мартинишин.

Другий день шелтера обертався навколо публічної дискусії “Містяни і нові місцеві: як ми єднаємося”. Спікерами події стали керівник Молодіжного центру “Нові крила” Павло Медина, психологиня Центру Життєстійкості Володимир-Волинської громади Ксенія Оборонова та директорка Нововолинської публічної бібліотеки Аліна Регешук.

Найгострішим питанням вільного мікрофона стала інформаційна доступність для переселенців у нових для себе громадах і тих українців, які знаходяться у найнебезпечніших регіонах та прифронтових населених пунктах.

“Ми спеціально прибрали із зовнішньої комунікації слово “інтеграція” або ж “ВПО”, щоб позбутися формальності, навпаки зробити ці події більш об’єдначими”, – висловився Павло Медина.

Під час вільного мікрофона із зали думкою поділився військовий:

“Я розумію, чому багато людей не їде сюди [у безпечніші регіони]. Бо вони не володіють інформацією. Бояться, що поїдуть у невідомість. Мені здається, що ми можемо донести їм інформацію через тих людей, переселенців, які тут з 2022го і які продовжують спілкуватися зі своїми знайомими у прифронтових регіонах. Їм швидше повірять”. 

У фінальний день наша команда провела дві майстерки з кавотерапії для дітей та дорослих. З майстринею діти малювали кавою соняшники, а з дорослими учасниками – мандали.

Кульмінацією шелтера став поетично-музичний квартирник, який об'єднав поетів та музикантів з Луганщини, Волині та Харківщини. На просторі молодіжного центру виконували авторські пісні музикантка Оля Гончар “Руда з Волині”, соло-виконавець зі Старобільська Сергій Летучий, вокаліст гурту Snakehunters Рома Міронов (Старобільськ/Черкаси), харківська гітаристка Марія Куранда, а також поетки – старобільчанка Настуня Літаш, Юлія Собчук з Нововолинська та харків’янка Анна Вашук.

“Теплі обійми, щирість, натхнення і невичерпна енергія нагадали, що навіть далеко від рідного краю, ми єднаємося серцем. Фото рідних краєвидів, розмови, цікавезні заходи і кожен щирий момент дарували тепло та надію. Ці зустрічі стали джерелом натхнення, щоб йти далі з вірою в краще” – висловилася про шелтер переселенка з Айдара Тетяна. 

Пресслужба Good library