На рівні доброї звички і традиції опинилися наші ЛітРозмови, які продовжуємо проводити щомісяця на сторінці Good library в інстаґрамі. А зараз нагадуємо собі й нашим користувачам, з ким саме проводили прямі етери впродовж 2023го, якими новими книгами поповнився сучасний укрліт і яка література допомагає українцям переживати війну.
Наразі нашу інста-стрічку оздоблюють 20 збережених ЛітРозмов з різними українськими авторами.
Ми встигли дослідити чимало тем, жанрів та, звісно, книжок. До прикладу, разом із глядачами гортали сторінки дитячої літератури, як-от, твори Анастасії Лавренішиної «Люба Жу. Садові казки», Тетяни Стус «Таємні історії маленьких та великих перемог», Олі Русіної «Абрикоси зацвітають уночі» та Надійки Гербіш «Яблука Війни» і «Ми живемо на краю вулкана».
Не оминули й літературу для підлітків. Важливі теми для юнацтва проговорювали з Тетяною Рубан («На північ від кордону»), Іриною Мацко («Кава по-дорослому»), Наталією Ясіновською («Любов, дідусь і помідори» та «Любов, Америка і світло»).
Досліджували стосунки (і не тільки) під час ЛітРозмов про романи Марії Олекси «Перші» та Ярослави Литвин «Не мій дім». А ще занурювалися в історію хитросплетіння родинної саги Орести Осійчук «Абрикосова книгарня».
Вивчали та поновлювали знання з історії України минулого століття під час обговорення психологічного роману «Вік червоних мурах» Тетяни П’янкової.
Аналізували вірші Марії Козиренко зі збірки «Відкривати тут», а також насолоджувалися поезією Євгенії Сенік.
Обговорювали написаний на реальних подіях роман Ірини Агапєєвої «Троянди за колючкою. Сповідь про жіночу тюрму».
Зазирали в інші світи фентезійної літератури Наталії Матолінець («Академія Аматерасу»), Дарії Піскозуб («Гемма» та «Машина»), Орести Осійчук (цикл «Айхо»), а також Марії Козиренко («Жуйка»).
Знайомилися з Луганщиною через документальний роман Євгенії Сенік «Бо болить» та збірку есеїв Катерини Зарембо «Схід українського сонця. Історії Донеччини та Луганщини початку ХХІ століття».
Подорожували в далекі куточку світу разом із Іриною Агапєєвою та її романом «Остров’янка. Ціна мрії». Мандрували через усю Європу до України під час етеру з Ярославою Литвин («Рік розпусти Клауса Отто Баха»). А також їхали додому – до українських степів – на ЛітРозмові з Ольгою Богомаз («Весілля Настусі»).
А яка ЛітРозмова запам’яталася вам найбільше? Якщо ви не бачили бодай один етер, то радимо виправити це негайно, бо скоро ж виходитимуть нові ЛітРозмови!
Окрім обговорення текстів письменниць, згадували найрізноманітніші книги. Так, з’ясували, які тексти рятували авторок від нечитуна, які – подобаються мисткиням ще зі шкільних часів, а які – тільки були прочитані. Етери завжди завершувалися рубрикою «Яку б книгу Ви взяли з уявної всесвітньої бібліотеки?», тому ми маємо стосик книжок, які найчастіше згадувалися під час ЛітРозмов. Робіть ваші ставки, пані та панове!
Серед української літератури перемагає *барабанний дріб* класика! Наприклад, твори Івана Багряного: «Тигролови» та «Сад Гетсиманський», а також «Лісова пісня» Лесі Українки, «Місто» Валеріана Підмогильного та «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного.
Зарубіжну літературу очолюють книги Джона Толкіна «Володар перснів» та Джоан Ролінґ «Гаррі Поттер». Також під час ЛітРозмов часто згадували наступних письменників та письменниць: Рея Бредбері «451° за Фаренгейтом», Артура Конана Дойля «Шерлок Холмс», Донну Тартт «Щиголь» і Тейлор Дженкінс Рід «Сім чоловіків Евелін Г’юго».
Чи згодні ви з цим переліком? Діліться у коментарях.
Ось такий він – 2023 «літрозмовний» рік. А ми рухаємося далі. Слідкуйте за новими анонсами, щоб разом досліджувати сучасну українську книжку.
Пресслужба Good library та модераторка ЛітРозмов Ніна Сорока