«Хочеш дізнатися, хто розумніший – ти чи мавпа?».  Подружка Даша відверто провокує. Це виклик, чорт забирай! 

Кажу, що хочу. Негайно. 

Кидає мені 13 тестових питань із книжки «Фактологія». Там питають про те, чи розуміємо ми світ, чи помічаємо зміни, зрештою чи можемо критично сприймати все, що відбувається зараз. Поки сором не обсвистав мене з голови до кінцівок, набираю 4 бали. Мій чоловік, який не бібліотекар, не закидується щоденно тонами інформації, як я, випереджає мене на бал. Вердикт авторів тесту втішний – ми розумніші за мавп. Бо в середньому всім, кому випадала нагода його проходити, набирали 2-3 бали. 

Але я все одно незадоволено хитаю гривою. Мій двобій із цими тестами ще триває. Нехай буде продовження. 

Що не так із моїми відповідями? 

От хоча б подумайте над одним питанням: 

Скільки нині однорічних малюків по всьому світу було вакциновано? 

А. 20%

Б. 50%

В. 80% 

Із надією обираю варіант В і не помиляюся. Жуй нестиглий банан, шимпанзе! 80% малюків  отримали необхідну вакцину, бо вона наразі доступна чи не в кожній закутині. 

Пишаюся собою не довго, бо далі очі заливає струмінь факапів. Виявляється, я досі не знаю, яка середня тривалість життя у світі, де проживає більша частина населення. Моє загострене, до краю драматичне бачення світу з категоріями бідних і багатих, сильних і беззахисних  ошелешено тріпочеться чи то від захвату, чи то від почуття темного сорому: дізнаюся, що  наразі гігантським пандам, чорним носорогам і тиграм більше не загрожує вимирання, а частка світового населення в умовах крайньої бідності за останні 20 років зменшилася удвічі! 

То в чому ж моя проблема? 

Панове, то все спало мені на голову завдяки професору, доктору медицини, раднику ВООЗ і ЮНІСЕФ, а також відчайдушному мандрівнику Гансу Рослінгу. А також його родичам-помічникам – Улі Рослінгу та Анні Рослінг-Рьоннлюнд. 

Вони розписали та буквально змалювали 10 хибних уявлень про світ, якими досі апелюють глави держав, диктатори, провідні бізнес-корпорації, олігархат, професура, докторантура, просвітники, студентство та інші, чиї голови населені театральними наративами з медіапростору, упередженнями, романтизацією минулого, скупим баченням світової статистики, яка, до слова, є абсолютно доступною. 

От якби прем’єр-міністр Шмигаль на нещодавній конференції під час національного тижня читання відповів журналістці, що читає такі книжки, як «Фактологія», то було б спокійніше. 

А натомість маємо іншу його відповідь: «Чи може прем’єр-міністр мати час на читання». 

І зустрічне питання от саме до вас, любі читачі цього огляду – а що читаєте ви? Порадьте Денису Шмигалю. Може, час коли-небудь та знайдеться. 

А в мене питання до самої себе, до трясучки риторичне: як політики можуть вирішувати глобальні питання, якщо їхні голови нашпиговані неправильними фактами?

Пан Ганс пише, що світ давно змінився і продовжує це робити. Жаль, що люди іноді не міняються. Хтось навіть застигає конституційно, бо правки – наше всьо. Але точно не майбутнє. 

Обов’язково зупиніться на отих 4х щаблях (с. 42 – 45), за яким зручно і якісно оцінювати світ, стежити за його «вибриками» та сприймати об’єктивно потоки інформації. 

Насолодіться також вміщеними у книжку інформаційними бульбашками: там багато цифр, які допоможуть навести лад у вашій голові. 

І зазирніть насамкінець на сайт Dollar Street. Його створили автори цієї книжки, щоб ви могли пересвідчитися у всьому написаному на власні очі. Там розписано, як живуть родини на тих 4х економічних щаблях у різних країнах. 

І от прям на самісінький кінець. 

Рядки сили й надії від автора, які із задоволенням вихопила з книги:

«Кількість населення збільшує затримка в боротьбі з бідністю».

«Щоб бути послідовним у скептицизмі щодо науки, наступного разу, коли вас плануватимуть оперувати, попросіть хірурга не ускладнювати завдання миттям рук». 

«Повільні зміни – це не відсутність змін». 

«Формувати власний світогляд, покладаючись на медіа, – це те саме, що сформувати вашу думку про мене, дивлячись лише на зображення моєї ноги».

І мотиваційний гепі енд від мене. Лише ми готуємо майбутнє. А для цього нам самим варто добре підготуватися.