3 червня – День Луганської області, якій виповнюється 85 років. По-особливому це свято сприймається сьогодні, коли дім знаходиться в окупації російської армії, а ми чекаємо поки над нашими містами замайоріє синьо-жовтий прапор. 

Але завжди можна повернутися додому бодай подумки, у нагоді ж можуть стати твори художньої літератури. Луганщина серед цих рядків справжня: непроста, неоднорідна, але так само рідна й бажана.

У День утворення Луганської області хочеться згадати ті міста та місця Луганщини, які вже описані у творах художньої літератури. Якщо ви маєте ще якусь згадку про нашу Луганщину – просимо додавати її до літературної мапи!

 

А ти сама з Луганська, правда?

З Луганської області, там неподалік є невелике містечко Лутугине. У ньому я виросла, хоча народилася в самому Луганську.

Євгенія Сенік «Бо болить»

 

— прокидайся

рібята їдуть у луганське місто Щастя

я теж у щастя

Любов Якимчук «гурт яга. другий поверх ліжка (щастя)» 

 

А брат Григорій, що зумів

Ще й наших таборів зазнати,

Не пережив їдких димів

Алчевського хімкомбінату.

Микола Руденко «Брати»

 

Лисиче над Дiнцем... де висне дим заводу, 

музика у садку та потяг в сiм годин...

Вас не забуть менi, як рiдну Третю Роту...

Про вас мої пiснi пiд сивий бiг хвилин...

 

...Колеса тупо б’ють... по рейках перебої –

Вже мiст через Донець давно прогуркотiв...

Стою бiля дверей – i дихає сосною

квилiння вiтрове про весни юних днiв...

 

Рубiжне... знову путь... Володине... Кабаннє

нарештi Сватове, i крикнув потяг: «​Стiй!»​

Володимир Сосюра «Червона зима»

 

— Княже Ігоре! — проказав Дінець,— Ой, немало тобі слави й величі.

Іван Світличний «Слово про Ігореву січ» (переклад)

 

Весь Луганськ поділений на прямокутники.

***

Усю конструкцію просторового впорядкування прикрашає річка, яка називається Лугань. Кажуть, Луганка!

***

Сіверський Донець, Деркул, Бишкінь, Луганчик, Лугань — не пропускайте жодної назви — Євсуг, Айдар, Ольхова, Нижня та Верхня Біленька, Єрик, Плотва — вони прозорі, як вода — Дуванка, Кріпка, Кріпенька, Міус, Тепла, Біла, Суха — ковтніть трохи — Мілова, Комишна, Комишуваха, Гнила, Уразова, Нагольна. Тепер це звучить так. І невідомо, які з цих назв псевдоніми, а які — дані при народжені імена. Княжим річкам, як Каяла, пасує мати два імені, і під яким іменем сховалася вона — уже майже тисячу років, є таємницею.

***

У Первомайську, Алчевську, Стаханові, Краснодоні, Золотому, Антрациті, Старобільську, Папасній, Лисичанську і там, де не було названо. Навіть у Щасті є один, але його ніхто не помічає, принаймні так мені хочеться, щоб було таке щасливе місто поблизу Луганська. І воно є!

Любов Якимчук «Народитися в чоботях» 

 

не кажіть мені про якийсь там Луганськ
він давно лише ганськ
лу зрівняли з асфальтом червоним
мої друзі в заручниках —
і до нецька мені не дістатися
щоби витягти із підвалів, завалів та з-під валів

***

Первомайськ розбомбили на перво і майськ —
безкінечно маятись наче вперше
знову там скінчилась війна
але мир так і не починався

Любов Якимчук «Розкладання» 

 

Відновлена після ранкового обстрілу і кількагодинної перерви стрілянина по Станиці з двох боків змушує «Бендеру» і  «Качка» впасти на землю. Автоматні черги долітають з району Дінця й одночасно з рибгоспу, стріляють і з боку взятого армією Щастя.

Марія Матіос «Букова земля»

 

До нашого давнього міста
Збігається безліч доріг.
Айдар голубий, шовковистий
На щастя подковою ліг.

Наш Старобільськ немов пливє
В степах, де цвіт калини,
І горді ми, що тут живем
І славим Україну.

І. М. Світличний