З 2016 року 14 березня в Україні відзначається День українського добровольця. Свято покликане вшанувати захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. З нагоди відзначення Дня українського добровольця бібліотеки Луганщини провели низку різноманітних заходів. Мета кожної культурно-просвітницької події – подальше зміцнення патріотичного духу молоді, підвищення суспільної уваги і турботи про учасників добровольчих формувань, популяризація подвигу захисників України та піднесення престижу військової служби в країні.
Майже всі бібліотеки організували виставки, перегляди книг, патріотичні години.
«Патріотизм не має віку», «Вони для нас виборюють життя» – назви виставок та стендів у бібліотеках Сватівського, Троїцького, Новопсковського районів.
У бібліотеках м. Рубіжне пройшли кінопокази «Обличчя війни» для молоді за участю представників Спілки ветеранів АТО. Молодь дуже цікавило, як все почалося в 2014 році, вони ставили багато питань ветеранам, на які отримали змістовні відповіді.
Для підлітків в бібліотеках Троїцького, Білокуракинського районів провели уроки мужності «Немає більшої сили, ніж стійкість духу добровольця».
Працівники Біловодської ЦБ разом з учнями аграрного ліцею підготували відеоролик «Пам’яті добровольців».
Обласні заходи, присвячені Дню українського добровольця, у яких взяли участь чиновники Луганської ОДА на чолі із заступником голови Луганської ОДА Ольгою Лішик, минули і на Старобільщині. І це не випадково. Саме тут знаходиться один з трьох цвинтарів загиблих невідомих героїв-добровольців. 14 березня там провели панахиду та поклали квіти до могил. Потім колоною з прапорами проїхали до Парку культури і відпочинку до пам’ятника загиблим за Незалежність України, де також ушанували пам’ять загиблих.
Наступні урочистості пройшли у штабі ГО УБД Старобільського району, де пролунали привітання та відбулися нагородження. Нагороди отримали матері загиблих героїв-старобільчан. Медалі та відзнаки отримали бійці легендарного батальйону «Айдар», волонтери АТО. Учасників урочистостей привітали громадські активісти та представники міської влади. Наостанок гостей почастували справжньою армійською каша, сюрпою та іншими закусками.
Що значить для нас це свято? Яке місце воно посідає у нашому буденному житті?
З початком російської агресії проти України тисячі відданих українських синів і дочок шукали можливості йти добровольцями на фронт. Всі вони стали солдатами, оскільки того вимагав борг – боронити рідну землю від ворога. В ряди української армії добровольцями пішли і зовсім юні хлопці, і зрілі чоловіки, і ті, хто ніколи не тримав в руках автомат. Хтось в мирному житті був лікарем, дехто менеджером, кухарем, програмістом або ж студентом, котрий зовсім нещодавно покинув навчання. Тисячі звичайних українських громадян, залишивши власні справи та відхрестившись від особистого життя спочатку пішли на Майдан, висловлюючи протест проти антидержавної політики тодішнього вищого керівництва країни, а потім зі зброєю в руках першими протистояли озброєній до зубів російській армії.
14 березня 2014 року на навчальну базу в Нові Петрівці прибув перший батальйон, сформований саме з добровольців. Ними були ті, хто пройшов Майдан, перетворившись у кістяк його Самооборони. Відверто, на той час не було в України боєздатної армії, готової захисти її незалежність. Цією армією стали добробати. Вони першими стали на захист держави – тоді, коли слова «душу й тіло ми положим за нашу свободу» стали не просто рядками Гімну, але й закликом до дії. Саме тому День українського добровольця відзначається в України 14 березня.
Їхній подвиг врятував країну. Вони пройшли пекло найтяжчих бойових операцій: Широкине, Іловайськ, Мар’їнка, Донецький аеропорт… Іменами добровольців, що віддали на фронті свої життя, називають вулиці та проспекти українських міст.
Хоч це Свято і є новим для національного календаря України, проте явище, якому воно присвячено, споконвіку супроводжує український народ.
Навіть побіжний історичний екскурс свідчить, що феномен добровольства здавна притаманний українцям. Одним із перших прикладів добровольства можна назвати Запорозьку Січ – воєнізовану структуру з добровольчих батальйонів, які століттями боронили Україну.
Інший яскравий приклад, але вже з нової історії України, – легіон Українських Січових Стрільців, що теж формувався виключно на добровольчих засадах. Під час Першої світової війни до лав УСС записалося майже 20 тисяч добровольців, які вирішили використати протистояння Австро-Угорщини і Росії задля втілення заповітної мрії про незалежність України. Варто зауважити, що тоді, у 1914 році, українські добровольці нічого не мали: вони були найгірше озброєні, взуті й одягнені. Саме тоді на західноукраїнських землях розпочався і потужний волонтерський рух – по суті, місцеве населення одягало й годувало українських добровольців, надсилало на фронт так звані «любистки» – спеціальні посилки-пакунки.
А потім було полум’я Другої світової – і знову добровольці першими стали на захист вітчизни.
І ось в 2014-му все повторилося знову….
День українського добровольця повинен стати однією з основ, на якій зростатимуть і гартуватимуться нові покоління вільних українців, громадян незалежної держави.
Матеріал підготувала Крестініна Н. О.