Східна культура – унікальне явище, часом навіть незбагненне для європейця. У ній можна знайти точку опори тим, хто змучився у пошуках Істини та Світла. Такий стержень намагався віднайти й Акутагава Рюноске, японський письменник та есеїст. Його філософія і життя стали магнітом для «загублених» з усіх куточків нашої планети.
Акутагава Рюноске Треба було багато страждати, аби написати таке.
«Людське, надто людське, − це завжди дещо тваринне».
Акутагава Рюноске народився у 1892 році, закінчив Токійський університет, у якому вивчав англійську мову та літературу. Після того вчителював.
Акутагава належить до тих письменників, яких цікавить людська душа. Він намагався розказати про людину миттєво, показати її епізодично. Душа ставала центром оповіді, навколо якої і будувався увесь сюжет.
Проза Акутагави просякнута східним принципом жень («людяність») – це любов не лише до людини, але й до усього світу; не можна по-справжньому любити людину, наприклад, не люблячи тварин чи рослини. Це космічний закон, який дозволяє світу не розпадатися: сполучуваність, співучасть, взаємна турбота. Жень допомагає гармонізувати не лише людські, але й будь-які відносини, завдяки чому усе перебуває у рівновазі.
«Людське життя – більше пекло, ніж саме пекло».
Оповідання «Пекло самотності» було написане, коли авторові виповнилося 24 роки. Згідно буддизму, існують різні кола пекла: дальнє пекло, ближнє та пекло самотності. Останнє знаходиться не під землею, а за хмарами, горами, деревами. Тобто все, що вас оточує, може відразу перетворитися для людини в пекло мук і страждань.
Герой оповідання – монах Дзьонтьо – втратив смак до життя і намагається постійно змінити все, ним володіє жага постійних змін… Щось подібне відчуває і Акутагава.
Справжнім «інтелектуальним вибухом» стало есе «Слова пігмея». Автор розмірковує над тим, що таке зброя, мораль, творчість, критика, сповідь, людяність – над усим, що наповнює наше життя сенсом і натхненням. Це нарис, який маскує за метафорами незрозумілі, моторошні й правдиві речі нашого буття.
«Мудрий той, хто і тернистий шлях усипає трояндами».
«Мораль, зазвичай, − поношена сукня».
Детальніше про автора можна подивитися за посиланням: https://goo.gl/clTlRt