2017 рік проголошено роком Японії в Україні. Чи багато ми знаємо про цю країну? Напевно, що ні. Щоб якось бути обізнаним, ми надихнулися та пройнялися атмосферою країною, де сходить сонце світу.
Отож, наше знайомство почалося із поетичного екскурсу до Японії. Спочатку було складно збагнути, про що ж можна сказати, та й чи можна сказати багато. Але після сьогоднішнього літературного БУМу впевнено кажу: можна й треба!
Сьогодні ми розглядали жанри японської поезії, звернувши увагу на найпопулярніші – хайку (хоку) і танка (вака). Жанрова специфіка поезій своєрідна, як для європейця: чіткість складів (17 і 31 відповідно), певна кількість складів у рядку, тематика… Узагалі, друзі, все просякнуте в японській поезії дзен-буддизмом. Для людей віддалених – доволі складно.
Що скажу загалом? Японська поезія – окремий чарівний світ, який заворожує своєю магнетичною природою і глибоченною філософією. Якщо підбирати синоніми до словосполучення японська поезія, то це, безперечно, буде імпресіонізм, враження.
Японська поезія – це словесна фотографія, поетичне панно, тут і зраз.
Ми не забули згадати й про сенкан, який на великий наш подив, виявився винаходом американської поетеси Аделаїди Креспі. Сенкан – наслідування манери японської поезії. Але ми не полишили ідеї створити власні витвори (до слова, створювали дидактичний сенкан, що дуже популярний у школі).
А створені нами сенкани можете переглянути нижче.
Усім душевних відкриттів!
Дощ
Срібний колючий
Зриваться падає розбивається
Усе в воді життя починається
Джерело.
Сакура
Ніжна запашна
Квітне сиплеться літа
Легені відчувають смак
Вишня.
Хом’ячки
Невгамовно-пристрасні нестримні
Їдять плодяться сплять
Мчать назустріч весні в колесі
Нескорені.
