Якось у нас виникла дискусія, чи правда, що найбільшою популярністю зараз користується легка або навіть дещо пікантна література? Люди дійсно уникають більш глибоких художніх контекстів або якісного нонфікшну?
Вирішили опитати бібліотекарів, книгарів і випадкових перехожих. Жодних формальностей – анонімно та невимушено. Респонденти навіть не знали, що говорять з бібліотекарем. А ми зі свого боку з’ясували літературні вподобання у розмовах з батьками на дитячих майданчиках, з відвідувачами книгарень-кав’ярень, медичних закладів або навіть підгледівши обкладинки читачів у метро чи парку. Розслідували у тих локаціях, де частіше перетинаються люди різних районів, міст, статі та віку.
За чотири місяці опитано ±500 людей. Точніше – 483 розмови та 20 побачених обкладинок у метро. Окрім читачів, опитали також консультантів книгарень та працівників інших бібліотек. Зокрема, поспілкувалися з працівниками Книгарні Є, книгарні-кав’ярні Старого Лева та книгарні Vivat.
Розсилку гугл-форм на початку розглядали, але, зрештою, надали перевагу легким опитуванням офлайн. Адже так люди не встигають замислитися, що про них подумають ці зарозумілі бібліотекарі, та чи не краще вписати автора, якого читав десять років тому в університеті, ніж свою останню прочитану книгу. До того ж, завдяки такому способу, ми не надто відволікали працівників книгарень і бібліотек.
Книжкові фаворити батьків
Очевидні поціновувачі дитячої літератури – це батьки. А ще серед їхніх книжкових бажанок можемо часто побачити книги з дитячої психології. То що обирають батьки для своїх дітей?
Серед опитаних часто називали книги Олександри Орлової і Сашка Дерманського. До речі, в Книгарні Є підтвердили популярність цих авторів, зауваживши, що дитячу літературу частіше купують саме від українських письменників і письменниць.
Батьки згадували ще серії “Мишеня Тім” Анни Казаліс, “Лама Лама” Анни Дьюдні, “Бодьо” Марти Галевської-Кустри, “Шусть і Шуня” Акселя Шеффлера. Люблять Галину Манів і її “Киць-мандрівниць”, а також – “Морськосвинський детектив” Івана Андрусяка. А ще Пауліна Ауд відома серед батьків своєю серією книжок про емоції, тіло, ввічливість і повагу – простою мовою для найменших. Згадують різні збірки віршиків, наприклад, у багатьох на книжковій полиці є “Улюблені вірші” – яскраве тритомне видання від А-ба-га-ла-ма-ги. Погляди на класичні та народні казки розділилися. Одні читають їх дітям з раннього віку, інші ж категорично проти через сумнівні наративи або жорстокість. Згадували також і про найрізноманітніші книжки-пошуківки із завданнями та наліпками. До речі, а чи купили би ви книжку з наліпками за автентичними сюжетами казок? Щось типу “знайдіть відрізану п’ятку сестри Попелюшки”. Саме таких книжок ми поки що не бачили. Та, хто зна, можливо такі новинки незабаром нас подивують.
Підлітки, зі слів книгарів та деяких батьків, обожнюють детективи Голлі Джексон та ромкоми про своїх однолітків. Серед дещо молодших школярів не втрачає популярності “Джуді Муді” Меґан Макдональд.
До яких полиць ідуть читачі 25+ / 60+
Уподобання дорослих читачів можемо розділити на декілька категорій:
- Нонфікшн, зокрема літературу про психологію і боротьбу з вигоранням, бізнес, фінанси, виховання дітей та історію, називали близько 50% опитаних. Наприклад, “Гора з плечей” Марії Фабрічевої, “ Вікно толерантності” Елізабет Стенлі, “Оверсинкінг. Як побороти тривогу та почати жити тут і зараз” Ніка Трентона, “Емоційний інтелект у дитини” Джона Готтмана, “Спокій. Гра. Розвиток” Дебори Макнамари, “Як говорити, щоб діти нас слухали. Як слухати, щоб діти з нами говорили” Адель Фабер та Елейн Мазліш, “Атомні звички” Джеймса Кліра, “Настільна книга малого бізнесу” Анастасії Коробової, “Човни” Володимира Станчишина, “Мова-меч” Євгенії Кузнєцової, “Бунт проти імперії” Радомира Мокрика, книги Едіт Еґер.
- Сучасні фантастику, фентезі, детективи і любовну прозу згадували 35% опитаних. Наприклад, книги Герберта Френка, Сари Дж. Маас, Хлої Волш, Павла Дерев’янка, Іларіона Павлюка, Стівена Кінга, Гувер Коллін, Емілі Генрі, Ірени Карпи, Франка Тільє, Саймона Беккета, Тесс Ґеррітсен, Ребеки Кван, Медлін Міллер.
- Воєнну українську прозу називали 5% опитаних. Як художню, так і документальну. Зокрема, згадували Артура Дроня та Олександра Михеда.
- Українську та зарубіжну класику читають 5% опитаних. Називали Юрія Яновського, Івана Багряного, Віктора Домонтовича, Франсуазу Саган, Томаса Манна, Габріеля Маркеса, Александра Дюму, Лесю Українку, Ернеста Ґемінґвея.
- Згадували й поезію – близько 5%. Зокрема, Сергія Жадана, Катерину Калитко та Катерину Бабкіну.
На запитання, чи дійсно люди частіше запитують ромкоми і фентезі, в Книгарні Є підтвердили, що подібні запити – не рідкість, також шукають детективи. Молодь обирає трилери, а старше покоління запитує “щось по типу Шерлока”. І якщо молодь читатиме ромкоми, то сеньйори – любовну прозу на кшталт творів Елізабет Ґілберт. Фентезі (та даркфентезі) шукають частіше, ніж наукову фантастику. Більше довіряють зарубіжним авторам (з дитячою літературою навпаки, як вже згадували вище). З найнезвичнішого, що запитували – твори маловідомих письменників, яких майже не видавали (студенти-філологи, це були ви?).
Шукають літературу іноземними мовами, частіше англійською. З нонфікшну частіше читають психологію. Найменшою популярністю останнім часом користується література про фемінізм.
В Книгарні-кав’ярні Старого Лева мають дещо інші спостереження. Помітили, що значною популярність користується нонфікшн про історію України і світову історію. Люди не ховаються від непростих тем сьогодення, читають воєнну прозу. Наприклад, Артура Дроня “Ґемінґвей нічого не знає”. Або більш легку, але дуже актуальну прозу Євгенії Кузнєцової. Звісно, люблять і детективи та фентезі. Консультанти з приємністю підкреслюють, що серед уподобань у жанрі фентезі все частіше звучить трилогія українського автора Павла Дерев’янка про козаків-характерників “Літопис сірого ордену”. Щира рекомендація для поціновувачів жанру і не тільки.
У книгарні Vivat зауважили інтерес до нонфікшину про бізнес, фінансову грамотність, історію й психологію. І звісно ж, не вщухає увага до бестселерів у найрізноманітніших художніх жанрів. Від українських та зарубіжних авторів.
Бібліотекарі ситуацію з вподобаннями читачів коментували скромно. Бо фонд оновлюється мало і задовольнити актуальні запити вдається не завжди. Школярі та студенти беруть класиків з навчальною метою, іноді прихопивши якийсь трилер. Нонфікшну небагато. Старше покоління читає любовні романи або запитує щось за давньою звичкою, бо не бачать нового (або не хочуть бачити). Потреба багатьох бібліотек в сучасній літературі залишається актуальною.
Загадкові висновки
Наше уявлення про те, що популярно, формує оточення та алгоритми соціальних мереж. Здається, кожна книгарня, бібліотека або видавництво – це в якомусь сенсі своя бульбашка, а коло читачів певного блогера – своя. Тож, чи може аналіз різних бульбашок дати правдиву інформацію, – що читає більшість? – лишається питанням без відповіді. Але вкотре нагадує виходити за звичні межі та відкривати для себе нове.