«Зелене світло означає «іди», «рухайся». На дорозі воно потрібне, аби регулювати рух. У житті воно підтверджує, що ми на своєму шляху. Це схвалення, підтримка, похвала, подарунки, олія на наш особистий вогонь…»

Приблизно ці рядки дають початок історії, яка доторкнеться до вашого серця.

Привіт! З вами Good library і ми говоримо про книгу Метью Макконагі «Зелене світло». 

Актор, сценарист, продюсер, син, чоловік і батько. Володар премії «Оскар», один із найвідоміших техасців, щасливчик та оповідач історій. До цього списку можна додати багацько. Однак мало хто здогадується, що за всіма цими ролями приховується філософ, наставник, романтик і людина.

Це не типова автобіографія. Це методичка. Це збірник сценаріїв. І про це говорить сам автор. Це книжка про те, як насолоджуватися життям, як приймати уроки, що тобі воно посилає, як більше радіти і менше сумувати, любити людей і знаходити сенс життя.

Останні сторінки книги я читала з особливим захватом і запалом. Час від часу я робила помітки на полях, нотувала думки. І дійшла висновку, що ця книжка – нагода знайти власного ментора, часом проповідника, друга і навіть батька. Від цієї книжки віє щирістю, оптимізмом і любов’ю.

Ми крокуємо з автором від початку його життя. Він наймолодший з трьох синів. Ріс у сім’ї, де завжди говорили «Я тебе люблю». Він збудував найпрекрасніший будинок на дереві, хотів стати юристом, але кардинально змінив кар’єру.

У цьому переплетінні ми пізнаємо і про початок акторської кар’єри. Доволі детальні речі про підготовку до ролей, клопітку працю, навчання в акторській школі, і просто відкриваємо для себе світ кіно.

Тепер я по-іншому дивлюся на фільми, де він грав юристів – «Час вбивати» або «Лінкольн для адвоката» (до речі, це одні з найулюбленіших моїх фільмів поруч із «Далаським клубом покупців» і «Справжнім детективом»). Саме навчання на юридичному стало тим досвідом, який він втілив на екрані.

«Alright, alright, alright», – це слова з першого фільму Метью Макконагі «Під кайфом і в сум’ятті».

Нарешті я дізналася про історію цих трьох слів, які люди носять на своїх футболках, кепках, роблять з ними татуювання і просто повторюють.

Саме вони показують, ким насправді він є. 

Повсякчас я паралельно з автором пірнала у його пригоди Австралією. Дивне життя в місцевій сім’ї. Шукала на мапі Амазонку і місто, де народився один із найулюбленіший його музикантів – Алі Фарка Туре. 

Також я переживала, коли в дитинстві його папужка впав в унітаз. Здавалося, він помер, однак його тато зробив штучне дихання, і той прожив ще 12 років. Особливо ніжно написані останні розділи. Думаю, найголовніші у його житті. Це сторінки, де він пише про своє батьківство і сім’ю. Саме у цьому найбільше ця книжка перегукується з моїми принципами. 

Але не лише цим. Якщо ви також любите записувати думки – свої чи чужі, збирати різні вислови, пісні, поезії – вам сюди. Книжка складається з безлічі стікерів і нотаток, які автор вів протягом свого життя і які він склав воєдино, як пазл свого життя.

Я не буду розказувати, скільки поміток зроблено мною у книзі. Їх сотні. А тепер настав ваш час їх робити.

І хоч цей рік не найкращий у моєму житті, зате це найкраща книжка цього року. 

Зелене світло.