З травня цього року ми шукали відповідь на питання, що частіше читають у бібліотеках Луганської області. Перше, що спадає на думку всім, – це художня література. Дійсно, частіше читають художню, і надалі можна говорити про жанри і авторів. Але наше опитування стосувалося саме галузевої літератури у бібліотеках. Пропонуємо зосередитися на літературі різних галузей науки та мистецтва. Вона у вас є? Як часто шукають її у вас?
Для моніторингу ми використали дві паралельні анкети: одна – для бібліотекарів, інша – для читачів. Опитування було проведено онлайн, доступ до ґуґл-форм розповсюдили мережею «Фейсбук» та електронною поштою. На анкету для бібліотек ми отримали 85 відповідей, на анкету для відвідувачів – 378.
Проаналізуємо окремо погляди на галузеву літературу бібліотекарів та читачів. Подивимося, у яких напрямках думки зійшлися, а в яких виникли певні розбіжності. Висновки, які ми отримаємо, допоможуть нам з’ясувати прогалини у нашому виборі літератури для бібліотек, коли ми отримуємо таку можливість.
Почнемо з наповнення бібліотечних фондів. Що наразі ми маємо? Бібліотекарі, які взяли участь в опитуванні, зазначають, що в їхньому фонді серед галузевої літератури переважають книги з історії України та світової історії, а також філософія та література про мистецтво.
Яких років видання ця література? 55% цих книг видані до 90х або у 90ті роки. Виданих в останні 3 роки – 23%. Решта – 22% складає література 2000 – 2017 років. Тобто половина застарілої. Враховуючи те, що у більшості публічних бібліотек області галузевої літератури взагалі небагато, то 23% нової може складати всього 5-10 видань.
За словами бібліотекарів, запитують аналогічно частіше історичну літературу, орієнтуючись на наявну.
Загалом галузевою літературою частіше цікавляться вікові категорії 18-35 (40%) та 35-60 років (30%). Решту (30%) складають діти та підлітки до 18 років.
На наступних сходинках – психологія, педагогіка та соціологія. У цих напрямках має попит література у жанрі нон-фікшн, яка часто відсутня у фондах бібліотек. Шукають також новіші видання історичної літератури. Але з новими виданнями галузевої літератури у бібліотеках ситуація непроста. Самі бібліотекарі коментують, що така література у них у більшості застаріла. Меншість респондентів зазначає, що подібні книги необхідні лише студентам і це проблема бібліотек навчальних закладів, а не публічних. З чим погодитися ми не можемо.
Чи часто запитують у бібліотеках словники? Позитивно відповідають – 94,1% опитаних. 30% впевнені, що словників у фонді вистачає. Решта – коментує, що не вистачає тлумачних словників, зокрема словників юридичних та інших термінів. А також є потреба у словниках синонімів, фразеологізмів та антикалькових виразів. Вказують конкретно серію словників Тараса Берези, наприклад, „Мовою бестселерів”. Бібліотекарі знають, що такі видання можуть бути корисні не лише їхнім клієнтам, а і їм самим. Окрему увагу у коментарях приділяють словникам, які можуть стати помічниками з вивчення різних мов. Їх також недостатньо у фондах опитаних.
Чи часто запитують літературу про мистецтво? Так – 50%, інколи запитують – 15%. Решта – ні, або важко відповісти. Серед літератури про мистецтво більшою популярністю користується дизайн, живопис, фото та музика. Бібліотекарі наголошують, що їм не вистачає такої літератури.
Чи цікавляться читачі літературою про спорт? Так – 70,2%. Спортивна література, яку запитують клієнти бібліотек, частіше має практичну мету. Тобто це не історія спорту, і не біографії персоналій, це скоріше посібники з йоги для початківців тощо.
Більшість опитаних – 91,8% – переконані, що галузева література потрібна їхній бібліотеці, запит від читачів є. Наразі у них не вистачає сучасних видань.
Що ми бачимо з опитування читачів?
У ньому взяли участь 378 осіб. З них – 66,7% жінок та 33,3% чоловіків. За віковими категоріями це:
35-60 років – 39,4%;
18-35 років – 22,8%;
12-18 років – 16,9%;
до 12 років – 8,7%.
На питання, які бібліотеки відвідуєте, вказують частіше одну найближчу сільську або міську.
Які напрями галузевої літератури опитаних цікавили найбільше?
На першому місці опинилася історія України, на другому – психологія, а на третьому – література про мистецтво. Із зовсім маленьким відривом – біологічні науки. Потім – філологія, соціологія і менеджмент.
У коментарях зазначають, що їх цікавить вивчення мов, тому словники й практичні поради – те, що треба.
Як і помітили бібліотекарі, серед галузей літератури про мистецтво найбільше цікавлять - дизайн, живопис, фото та музика. У рядку „інше” – дописують „рукоділля”, „як навчитися малювати” та „будівництво”. Натомість четверта частина опитаних припускає у коментарях, що подібну інформацію можна знайти в інтернеті самостійно, тому вони не потребують такої літератури у бібліотеках.
Література про спорт цікавить 35,4% опитаних. У коментарях зазначають, що їх цікавлять практичні посібники з шахів, з фізичних вправ для дітей та для себе. А є серед опитаних і шанувальники футболу та інших видів спорту, які готові читати історії та цікаві факти про змагання різних років.
Більшість респондентів – 96,3% – зазначають, що галузева література у бібліотеках, звісно, потрібна. Але на питання, якої саме літератури їм там не вистачає відповіді частіше нечіткі – сучасної, різної. Виділяють виховання та педагогіку. Ця галузь літератури цікавить особливо молодих батьків, а її часто замало у наших бібліотеках.
Нещодавно завершилося бібліотечне голосування за книги в межах державної програми поповнення фондів публічних бібліотек від УІК (Українського інституту книги). За спостереженнями колег, у запропонованих списках галузевої літератури не вистачало літератури про мистецтво, було замало історичної тощо. До того ж обирати галузеву літературу могли лише ті бібліотеки, які потрапили у категорії „комбінованих” або „дорослих”. Але крім державної програми, у бібліотек можуть бути й інші джерела поповнення фондів, такі як меценатство або кошти місцевого бюджету. І в тому разі, коли бібліотека отримує можливість обирати літературу для себе, варто врахувати не лише тренди художніх новинок, а й галузевих (наукових).
Безперечно, у кожній окремій бібліотеці ситуація може бути різною. Тому, колеги, досліджуймо частіше літературні уподобання не лише наших читачів, а й потенційних клієнтів, які не приходять до нас лише тому, що в нас не вистачає того чи іншого тематичного сегмента. Або ж він існує лише формально у вигляді застарілих видань, які давно нікому не цікаві. Тож, оновлюємося і приваблюємо.