Міти особливо привертають увагу, якщо вони стосуються історії. Одні з них виникають через незнання, інші – ретельно створюються через ЗМІ. Отож, як укорінилися міти про Другу світову війну в буденне життя, чому ми досі дискутуємо про 8 та 9 Травня та де шукати історичні факти, – говорили на віртуальній екскурсії та дискусійному майданчику онлайн «Війна та міф».
День перший. Почали із старшокласників ОНЗ «Половинкинська ЗОШ І-ІІІ ступенів» та Підгорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Найперше – дослідили сайт Інституту національної пам’яті. Це перше джерело, куди слід бігти за достовірною інфою. Ми так і зробили. Перевірили пошук, погортали розділи, зазирнули в інтерфейс – тепер легко віднайти все про Другу світову війну та розказати потім бабуні 
День другий. Містяни vs бібліотекарі Good library. Двобій мітів розпочали.
Факт 1. Чому не Велика Вітчизняна? Термін вигадали ідеологи Радянського союзу, щоб наголосити на війні всього СРСР проти Німеччини. Правда: не всі республіки, зокрема Україна, вважали цю війну вітчизняною. Хто воюватиме за Сталіна після років репресій і Голодомору? З 1939 Німеччина – союзник СРСР. Тому, термін «Велика Вітчизняна війна» мав приховати співпрацю двох тоталітарних монстрів.
Факт 2. Чому початок війни не 1941 року? 1 вересня 1939 року німецька авіація бомбардувала Львів. Як діяв СРСР? Позичив мінську радіостанцію, що давала сигнали для атаки на місто. 17 вересня Радянський Союз перетнув кордон Польщі. Так, два роки тоталітарні країни діяли як союзники.
Факт 3. Спільний радянсько-нацистський парад у Бресті.
Як говорять організатори дискусії, такі зустрічі – можливість зламати міти про війну. Без деміфологізації ми не зможемо дійти консенсусу, щоб наблизити кожного українця до спільного історичного минулого. Ми маємо шукати історичну правду.
Учасники також поділилися і власними порадами з інфочеку. Порадили почитати Віктора Суворова «Криголам» та переглянути докфільм «1941. Заборонена правда».
«Під час Другої світової війни на зміну одному тоталітарному режиму прийшов інший. Сучасна Росія продовжує загарбницьку лінію, одноосібно використовуючи посилання на Велику Вітчизняну війну. День Перемоги – 9 Травня – перетворився на парад «победобесия». Люди святкують, танцюють, радіють. Насправді немає причин тішитися, бо Україна понесла колосальні жертви, втратила мільйони людей. А на Сході України продовжується сучасна війна. Я не вважаю, що є підстава для якихось радощів. А ось вшанувати, згадати тих, хто не повернувся з тієї війни це саме те, що мало б відбуватися. А ще, потрібно вивчати історію, любити свою державу та розвивати критичне мислення», – підсумувала зустріч Оксана Очкурова, активістка та громадська діячка.
Пресцентр Good library