Адреналін розтікається кожною клітинкою тіла. Від того жваво мчимо на роботу завчасно. Укотре перевіряємо підключення до ZOOMу, колонки і мікрофон. Трохи лячно. Бо ще один експеримент від ґудлайбристів починається за декілька хвилин. Що це? Конференція, яку мріяли зробити ще на початку року. Ідея нарешті матеріалізувалася. І зветься вона «Бібліотека – інтердисциплінарна платформа сучасності».
Камера налаштована. Пісні гурту «Twenty One Pilots» потроху затухають на фоні. Починаємо.
Науково-практична конференція – важлива і складна робота для наукової бібліотеки. Важка, бо потребує тривалої аналітичної діяльності. І не одної чашки міцного чаю/кави. Складна, адже залучає науковців не лише в бібліотечній сфері. А ще стимулює творчість – вимагає продумати технічний аспект до деталей. Тож, конференція пройшла в онлайн-офлайновому форматі.
Передаємо по черзі мікрофон. Чуємо теплі слова від Аліни Адамчук, начальниці Управління культури, національностей, релігій і туризму Луганської ОДА. Приємні побажання, мотивація – те, що зарядило нас з перших хвилин.
Далі чуємо, як Світлана Моісєєва, директорка Good library, та Інна Риб’єнцева, голова Луганського обласного відділення УБА, підхоплюють цю хвилю.
Переходимо до сесії «Сучасний бібліотекар: який він?».
Власне, говоримо про ідеального бібліотекаря за версією клієнтів бібліотеки. Інна Сіпунова, завідувачка відділу обслуговування користувачів показала результати дослідження «Універсальний солдат: сучасний бібліотекар очима користувачів». Більшість опитаних обрали бібліотеку як простір, де зручніше отримувати адміністративні послуги. Це перемога, панове.
А як же вчити майбутніх бібліотекарів? Оксана Лозовицька, викладачка спеціальних бібліотечних дисциплін Коледжу Луганської державної академії культури і мистецтв, розказала про оновлену модель «інформація + бібліотечна та архівна справа», яку збираються потестити в навчальних закладах. Мета такої моделі – навчити студентів успішно продавати свої знання і вміння на ринку праці.
Рухаємося до сесії «Літературна промоція: поради від письменників».
«Багато дітей здивовані, що бачать живого письменника. А не просто дві дати в підручнику – народження і смерті. Я і мої колеги завжди погоджуємося на зустрічі з читачами. Здебільшого діти зараз читають інакше, ніж в традиційній освіті. Кажуть, що діти не читають. Але якщо починається розмова про фільми, які вони бачили, комікси чи популярну мангу, то виявляється, усі читають. Якщо читання стає приводом для покарання, то зникає ідея про те, що книжка вартісний об’єкт, її можна купити і провести корисно час», – ділиться думками Мія Марченко, письменниця і перекладачка.
Міркуємо і про історію. Почали сесію «Історія – це не тільки про минуле».
Її розпочала завідувачка сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної пам’яті Тетяна Ковтунович. Спікерка розповіла про наративне інтерв’ю як єдність історії, журналістики та психології. Погодилися на тому, що такий метод дослідження згодиться і для краєзнавчих розвідок, над якими особливо пітніють бібліотекарі Луганщини.
Далі пішла доволі компліментарна частина нашої конференції, яку затіяв історик і викладач ЛНУ імені Тараса Шевченка Олександр Набока:
«Бібліотеки грали в моєму житті важливу роль. Пам’ятаю, у сільській бібліотеці було повне зібрання Жуля Верна, які я залюбки прочитав. Пізніше Закарпатська ОУНБ імені Ф. Потушняка стала для мене ледь не офісом під час написання дисертації. А з 2016 року почалася наша взаємодія з Луганської ОУНБ, коли ми реалізували перший спільний проєкт «Японія: світ самураїв» до Дня Японії в Україні».
Фонтанує дискусійна сесія «Дизайн у бібліотеках і не тільки: надбання, сучасність, перспективи».
Колега-дизайнер Олександр Букреєв розказує, навіщо бібліотекарям потрібні хоча б базові навички графічного дизайну. На заваді – типова проблема для більшості колег. Відсутність техніки, дорогих програм нівелює бажання розвиватися в цій стихії. Олександр гострить поглядом віконця у зумі, бо переконаний, що для щирого бажання вчитися вдосталь і безкоштовних платформ для створення візуалу.
Дискусію підкріпив і магістрант кафедри дизайну ЛНУ імені Тараса Шевченка Гліб Борисов, який представив поетичний макет для візуалізації на просторі бібліотеки. Щодо наповнення цієї ідеї, а особливо вибору поезій, виникла певна суперечка – а чи доречно їх використовувати? Ідеться про «Марш студентов-физиков» Володимира Висоцького, «Діалог, навіяний дискусією про мистецтво» Максима Рильського та «Sonnet – To Science» Едгара По.
У міжгалузевих комунікаціях – завершальному етапі конференції – зійшлися з давніми й надійними партнерами Good library.
Про бібліотеку як інфопривід говорив виконавчий продюсер радіо Skovoroda Артем Галицький. Порадив бібліотекарям сміливо писати медійникам, якщо мають ідеї і потребують підтримки. Тоді почнеться багаторівнева комунікація та обмін теплими контактами, які просто необхідні бібліотекарям сьогодні.
Про те, як бібліотеці наблизити себе до цілковитого артпростору, поділилася художниця та журналістка Дарія Тундра. Загалом, каже Даша, бібліотека вже є такою, адже це місце, де давно дозволені експерименти. «Антикафе, хаби і все таке інше почали об’єднуватися у бібліотеці ще до того, як це стало мейнстрімом. І взагалі це найкрутіше, яке було в моєму житті. Я прогулювала лекції з користю».
Як гармонійно може взаємодіяти громадська організація з бібліотекою – наочно поділилася Оксана Очкурова, голова Центру спільного розвитку «Дієва громада».
Десятки спільних проєктів єднають і бібліотечний хаб у Лисичанську з ГО, волонтерськими організаціями, громадськими активістами, владою. Успішні кейси такої взаємодії розкрила методистка Лисичанської публічної бібліотеки Марія Пікуль.
Кульмінація – за айтішниками. Закінчив конференційний ефір ІТ-фахівець, ментор освітнього проєкту з програмування Code Club Луганщина Антон Васько. Побачили механіку дієвої колаборації бібліотеки з ІТ-спільнотою й нагадали самі собі, що попереду дуже багато роботи.
Мета конференції виправдана – ми об’єднали різних представників соціокультурного життя із науковою спільнотою. Щасливо вимикаємо трансляцію – вмикаємо новий етап роботи.
Пресслужба Good library