Доктор Вілбур Нарцис-11 Свейн пластує на даху Емпайр стейт білдинґ. Сьогодні надзвичайно сильна гравітація, тому єдине, що йому залишається,  – повзати і чекати, доки послабиться сила тяжіння, а з нею і ерекція. Остання завжди з’являється у дні високої сили тяжіння у всіх чоловіків на континенті. До речі, цей сторічний стариган, схожий на неандерталоїда, – президент Сполучених Штатів Америки. Хоча й колишній президент. Колишніх Штатів.

Що за книга? Знайомтеся, роман «Буфонада, або Більше не самотні» Курта Воннеґута. Книга про техногенне майбутнє, самотність і людську доброту.

Шал, фантастика, чортівня? Цілком можливо. Якщо не готові зануритися з головою в іронію і подекуди концентрований абсурд, цей роман не для вас. Однак на сміливців чекає винагорода – катарсис любові, співчуття і фантастики, яка перемежовується з реальністю і зовсім, зовсім не обтяжує уяву химерами чудернацького майбутнього.

Більше не самотні? Саме таку другу назву має роман. Тут, звісно, доведеться викопати рів, щоб второпати всю глобальність роману Воннеґута.

Усі за своєю суттю самотні люди, як не крути. Це відчуває Вілбур та його сестра-близнючка Еліза. Вони народилися далеко не милими янголятками. А малими потворами, яким пророкували недовге життя. Їхнє шорстке волосся, масивні щелепи як екскаватори, масивні надбрівні дуги відлякували не лише батьків.

Куди ж подіти своїх невдалих дітей? Безперечно ж, замкнути у велетенському будинку подалі від світу. Отут їхні велетенські тіла й доживатимуть свої слабоумні дні. Однак на п’ятнадцятий день народження все змінилося. Вілбур та Еліза, які вправно вдавали із себе недоумкуватих, розкрили карти. Вони хоч і потворні, але дуже геніальні.

Їхні два винаходи і зіграють з ними злий жарт. Один із них – об’єднати людей за штучно згенерованим ім’ям. Усі Нарциси, Арахіси чи Аквамарини тощо ставали рідними. Тому і передвиборча кампанія Вілбура має гасло «Більше не самотні». Але тут відкривається зворотній бік монети – суспільство повертається від демократії до феодалізму. Починається війна, розпад країни і моральних норм. Тепер єдина мета – стати рабом заможного пана, перейнявши його середнє ім’я.

Буфонада? Доктор Вілбурн Свейн, король кандилябрів, залишає цей світ пафосно – помирає після святкування свого сторіччя.

Зелена хвороба, що викосила більшу половину континенту, виявилася мікроскопічними китайцями. А вірусом грипу були марсіани. Це звучить дивно? Так. Але яка різниця, якщо наш світ, – буфонада.