Хтось підсумовує свій рік за новорічним столом, дехто – на день народження. А ми на щорічній конференції Української бібліотечної асоціації. Нам щастить більше. Маємо аж 2 дні на роздуми про бібжиття і планування подальших дій. 19 – 20 листопада замислено шурхотіли на онлайновій конференції «Українська бібліотечна асоціація – виклики, дії, рішення». Дбайливо загорнули всі смужки думок у ліжник, щоб розказати вам.

Головне – справи не кепські. І це радує. Отож, про що говорили, нижче.

День перший.

Як не втримати адекватність у собі. Про це розказала Марина Маслова, керівниця програми Стратегії розвитку бібліотек, співзасновнця освітньої платформи Sustainability Room. На прикладах методики навчання ізраїльських військових показала методи збереження здорового глузду та здоров’я загалом під час кризи. Головне – кожен має право на помилку. Це – нормально. 

Бібліотеки України упоролися впоралися із викликами 2020 року. Чи ні? Усяке трапилося. Оксана Бруй, президентка УБА, підсумувала, як бібліотекарі змогли відповісти на кризу, пандемію і мініхаос. Виживає той, хто здатен приймати ризиковані рішення. 

Співпраця Мінцифри та бібліотек. Валерія Іонан, заступниця міністра цифрової трансформації, розповіла про всі проєкти і співпрацю між міністерством і бібліотеками. 

«Визначте ДНК своєї бібліотеки – чому її унікальність, призначення. Що втратить громада, якщо закрить бібліотеку? Якщо нічого не втратить, то вас ніщо не врятує», – говорить пані Іонан.

А ще згадали про роль держслужбовця в країні. Він повинен стати сервісменом, тобто людиною, яка спрощує життя людей в країні, а не навпаки. 

Круглий стіл «Освітній потенціал Української бібліотечної асоціації: дух командної роботи». Освітяни обмінялися досвідом і поміркували, як змінюється професійна освіта під впливом пандемії і що з цим роботи. Резюмували. По-перше, освіта має стати персоніфікованою і з гнучкими навчальними програмами. По-друге, більше тренерів неформальної освіти – більше щастя на планеті. 

Але є і маленький хник. Цьогоріч так і не відбулися професійна літня школа адвокації бібліотекарів і форум молодих бібліотекарів. Самі знаєте, чому. Але наступного року ці активності будуть в онлайн-форматі.

День другий

Робота студії «Бути і пам’ятати: ідентичнісний вимір бібліотечної практики». Фахівці Українського інституту національної пам’яті, науковці та бібліотекарі-практики розмірковували над формуванням національної ідентичності засобами бібліотечної роботи. Шукали відповіді на питання:

Робота студії «На біс». Учасники почули про найкращі практики від українських бібліотек, які вони презентували на різних активностях протягом року. 

Гроші. Головне залишили наостанок. Фокус-семінар «Бюджетування культури: європейські практики в Україні» присвятили проблемам фінансування закладів культури.

Про досвід публічної бібліотеки міста Кросно у Польщі озвучив  Броніслав Баран, заступник міського голови міста. Як не дивно, але в успішній Польщі бібліотекам теж не вистачає грошей. Але вони добре розуміються на інвестиційній політиці. Тобто знають, де залучити додаткові кошти.

Дискутували:

Отже, хочете жити добре – треба вчитися знаходити додаткові гроші й навчайся фінансовому менеджменту. 

Насамкінець – консультація від Наталії Сушко, експертки з управління державними фінансами та бухгалтерського обліку:

Що робити? Брати участь у місцевих бюджетах участі, користатися проєктними пропозиціями, лобіювати зміни в бюджетному плануванні.

Шляхи намітили. Мчимося у 2021 рік. Уря!

Пресцентр Good library